Законодавство в сфері публічних закупівель передбачає адміністративну відповідальність за порушення, які можливо допустити під час здійснення закупівель. Приміром, уповноважена особа може понести адміністративну відповідальність, визначену в частинах першій – четвертій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП). А частинами п’ятою та шостою статті 164-14 передбачено відповідальність керівника замовника. В даній же публікації приділимо увагу частині першій статті 164-14 КУАП. Перелік порушень відповідно до частини першої статті 164-14 КУАП Частиною першою статті 164-14 передбачено наступні порушення: порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції. За вчинення зазначених вище порушень накладається штраф в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 грн. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення Статтею 234-1 КУАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про закупівлі (частини перша і друга статті 164-14) розглядають органи державного фінансового контролю. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2016 № 43 «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України» визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Тобто, рішення про накладення штрафу за порушення, передбачені частиною першою і другою статті 164-14 КУАП приймає Держаудитслужба. Від імені Держаудитслужби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи Держаудитслужби. Строк протягом якого може бути накладено штраф Частиною першою статті 38 КУАП унормовано, що Держаудитслужба може накласти адміністративне стягнення не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Отже, важливим питанням є розуміння яке вчинено правопорушення - разове (не триваюче) чи триваюче. Віднесення правопорушення до триваючого Міністерство юстиції України в листі від 02.08.2013 № 6802-0-4-13/11 зазначає, наступне: КпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Враховуючи, що певні триваючі правопорушення можуть бути усунені, то не варто нехтувати такою можливістю та при самостійному виявленню правопорушення - усувати його.