Законом України «Про публічні закупівлі» передбачено можливість замовника провести переговорну процедуру закупівлі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Відмітимо, що норма нічого не згадує про очікувану вартість предмета закупівлі. В публікації Нюанси переговорної процедури, якщо двічі не відбулись відкриті торги ми розглянули практику органу оскарження щодо інтерпретації поняття «вимоги до учасника» та прийшли до висновку, що замовникам в переговорній процедурі варто вказувати очікувану вартість закупівлі ту ж саму, що й у відкритих торгах, а під час заповнення даних оголошення в електронній системі закупівель – в електронному полі «пропозиція переможця» вказувати майбутню ціну договору, яка може бути меншою за оголошену очікувану вартість закупівлі. Але яка повинна бути ціна договору, укладеного за результатом переговорної процедури? По-перше: ціну договору варто визначати на підставі Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (надалі – Примірна методика). По-друге: потрібно обрати один із найбільш підходящих методів визначення очікуваної вартості, запропонованих Примірною методикою. По-третє: зберегти (а можливо й опублікувати в електронній системі закупівель) результати пошуку інформації, на підставі якої здійснювався розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі. Якщо ж замовник не буде дотримуватись наведених простих правил, то можливо одного дня органи слідства звинуватять посадову особу замовника у розтраті бюджетних коштів. Конкретну ситуацію про звинувачення у розтраті бюджетних коштів розберемо через призму вироку суду. Вирок – судове рішення по справі № 709/1043/21 від 24.03.2023. Закон - Закон України "Про публічні закупівлі".Переговорна процедура – придбання комп’ютерної техніки по закупівлі з ідентифікатором UA-2019-08-12-001686-a. Проблема розрахунку очікуваної вартості, з якою може зіштовхнутися замовник Уявімо, що замовнику потрібно придбати ноутбуки з певними технічними характеристиками. Звісно, ноутбуки різних торгових марок з однаковими технічними характеристиками будуть мати різну ціну. Відповідно до Примірної методики розрахувати очікувану вартість ноутбука, замовник може використовувати інформацію про ціни на ноутбуки, що міститься в мережі Інтернет у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель "Prozorro" та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках. Приміром, розраховуючи очікувану вартість, замовник орієнтувався на ноутбуки з певними технічними характеристиками торгової марки Dell. Як передбачено Законом, в технічній специфікації до тендерної документації замовник не зазначає, що він купує ноутбуки торгової марки Dell. Замовник оголошує двоє відкритих торгів, які не відбуваються через відсутність учасників. У зв’язку з тим, що двоє відкритих торгів не відбулися, замовник отримує можливість провести перегорну процедуру. Під час проведення переговорної процедури з’ясовується, що ноутбуки Dell відсутні, але в наявності є ноутбуки торгової марки Lenovo. Саме в цей момент замовнику важливо не допустити фатальної помилки. Хоча ноутбуки Lenovo будуть мати ті ж самі технічні характеристики що й ноутбуки Dell, замовник повинен провести новий розрахунок очікуваної вартості та укласти договір на суму, виходячи з актуальної вартості ноутбуків Lenovo. При цьому очевидно, що нова очікувана вартість не може бути вищою за заявлену у відкритих торгах. Розтрата бюджетних коштів начальником відділу освіти районної державної адміністрації Отже, замовник провів двоє відкритих торгів, які не відбулись, а тому здійснив переговорну процедуру. За результатом переговорної процедури начальник відділу освіти уклала договір про закупівлю за державні кошти, згідно якого постачальник зобов`язується до 10.09.2019 постачити і передавати у власність (повне господарське віддання) замовнику товар, а саме: тридцять один ноутбук марки «Lenovo ideaPad 330-15 IGM (81D100HQRA), а платник зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на загальну суму 494 000,00 грн. в безготівковому порядку протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання документів про отримання товару. Зауважимо, що загальна ціна підписаного договору не була більше очікуваної вартості предмета закупівлі по відкритим торгам. Але на думку прокурора начальниця вчинила розтрату бюджетних коштів в сумі 120 512, 000 грн. На якій же підставі прокурор зробив такий висновок? Призначаємо судові експертизи через чотирнадцять місяців після укладення договору В основу обвинувального акту органом досудового розслідування покладено декілька висновків експертів. Тобто, слідство з якихось причин (не згадуються в тексті Вироку) відкрило кримінальне провадження, в рамках якого замовило здійснення експертиз по розрахунку вартості одного ноутбуку марки «Lenovo ideaPad 330-15 IGM (81D100HQRA)». У справі наявні декілька висновків експертів. При цьому висновки різних експертів виявилися суперечливими. Так, відповідно до: висновку експерта Полтавського НДЕКЦ № СЕ-19/117-21/3203-ТВ від 18.03.2021 визначено, що ринкова вартість за ціною первинного ринку ноутбука «Lenovo ideaPad 330-15 IGM (81D100HQRA)» станом на 28.08.2019 року могла становити 10040 грн; висновку експерта Полтавського НДЕКЦ № СЕ-19/117-21/3205-ТВ від 18.03.2021, згідно якого експертом визначено, що ринкова вартість за ціною первинного ринку ноутбука «Lenovo ideaPad 330-15 IGM (81D100HQRA)» станом на 28.08.2019 року могла становити 10040 грн; висновку експерта Полтавського НДЕКЦ № СЕ-19/117-21/3206-ТВ від 18.03.2021, згідно якого експертом визначено, що ринкова вартість за ціною первинного ринку ноутбука «Lenovo ideaPad 330-15 IGM (81D100HQRA)» станом на 28.08.2019 року могла становити 10040 грн; висновку експерта Черкаського НДЕКЦ № 8/649 від 03.11.2020 ринкову вартість за ціною первинного ринку ноутбука «Lenovo ideaPad 330-15 IGM (81D100HQRA)» станом на 28.08.2019 року визначити не видається можливим через відсутність цінової інформації; висновку експерта Черкаського НДЕКЦ № 8/650 від 04.11.2020 ринкову вартість за ціною первинного ринку ноутбука «Lenovo ideaPad 330-15 IGM (81D100HQRA)» станом на 28.08.2019 року визначити не видається можливим через відсутність пропозицій до продажу подібного майна станом на запитану дату. Варто відмітити, що для визначення вартості ноутбука «Lenovo ideaPad 330-15 IGM (81D100HQRA) експерт Полтавського НДЕКЦ використовував дані інтернет-сервісу https://hotline.ua. Дійсно, на інтернет-сервісі https://hotline.ua наявна інформація про динаміку ціни на конкретний товар. Але таку динаміку можна прослідкувати лише за умови наявності пропозиції конкретного товару. Приміром, ми не можемо прослідкувати динаміку цін на мобільний телефон iPhone 5 через відсутність пропозиції саме на таку модель. А тому у висновку експерта Черкаського НДЕКЦ і вказується, що ціну первинного ринку ноутбука «Lenovo ideaPad 330-15 IGM (81D100HQRA)» станом на 28.08.2019 року визначити не видається можливим через відсутність пропозицій до продажу подібного майна станом на запитану дату. Оцінка судом доказів у їх сукупності У Вироку суд вказує, що основними доказами, на які посилається сторона обвинувачення в обвинувальному акті є висновки експертів Полтавського НДЕКЦ № СЕ-19/117-21/3205-ТВ, № СЕ-19/117-21/3203-ТВ та № СЕ-19/117-21/3206-ТВ від 18.03.2021. На вирішення експертів в трьох постановах слідчого про призначення експертиз ставилося одне й теж питання. Причини призначення в даному кримінальному провадженні саме трьох ідентичних експертиз, є незрозумілими. Разом з тим, стороною обвинувачення не надано переконливих доказів того, що ноутбуки «Lenovo ideaPad 330-15 IGM (81D100HQRA)» були придбані відділом освіти по завищеній ціні, порівняно з ринковою. Матеріали справи містять висновки двох експертних установ щодо ринкової вартості ноутбуків, які фактично є суперечливими. Проте сторона обвинувачення надала перевагу висновкам експертів Полтавського НДЕКЦ. В подальшому експертизи не призначались. При цьому висновки експертів Полтавського НДЕКЦ грунтуються виключно на інформації з інтернет-сервісу https://hotline.ua, що на думку суду є некоректним, оскільки відділ освіти не мав повноважень самостійно здійснювати пошук техніки для придбання через інтернет-ресурси. Постачальник мав прийняти участь в тендері, і бути готовим здійснити поставку великої кількості ноутбуків з визначеними технічними характеристиками, з належними документами та вже встановленим необхідним програмним забезпеченням, з умовою обов`язкової доставки до закладів освіти всього району. Такі умови самі по собі могли вплинути на ціну товару. Тож наразі можемо констатувати таке: замовникам потрібно ретельно підходити до розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі; матеріали, на основі яких здійснювався розрахунок очікуваної вартості потрібно не лише зберігати, а й доцільно публікувати, приміром, разом з планом в електронній системі закупівель; товари різних торгових марок з однаковими технічними характеристиками можуть мати різну ціну, що повинно враховуватись під час проведення переговорних процедур; ціна товару може включати в себе вартість доставки і додаткові елементи (в нашому прикладі – це встановлене програмне забезпечення), що в свою чергу впливає на розрахунок очікуваної вартості. На сам кінець необхідно добавити, що суд виправдав службову особу замовника, але прокуратурою подано апеляційну скаргу, а тому слідкуємо далі за розвитком подій по даній справі.