Захищено: Встановлюємо кваліфікаційний критерій фінансової спроможності з урахуванням річного розміру виручки

Статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Цією ж статтею передбачено, які саме кваліфікаційні критерії може встановлювати замовник. Так, замовник може вимагати підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі:

1) обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Тобто, замовник повинен обов’язково встановити як мінімум один кваліфікаційний критерій (за винятком випадків, передбачених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022). При цьому Закон не визначає за якими правилами замовник повинен обрати той чи інший кваліфікаційний критерій. Тому уповноважена особа, зважаючи на внутрішні переконання, самостійно вирішує який/які з перелічених вище кваліфікаційних критеріїв вона буде встановлювати.

Отже, для виконання норми Закону, цілком достатньо буде встановити в тендерній документації лише один кваліфікацій критерій такий як фінансова спроможність. Можна стверджувати, що це самий простий у застосуванні кваліфікаційний критерій, але звісно він має певні особливості та нюанси, які і розглянемо в цій публікації.

Поняття "обсяг річного доходу" через призму Податкового кодексу України Перш за все відмітимо, що в статті 16 Закону передбачено, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності, замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Визначимось, що ж криється за поняттям "обсяг річного доходу (виручка)". Зауважимо, що Закон (як і законодавство в цілому) не розкриває термін "обсяг річного доходу (виручка)". Тож розділимо фразу "обсяг річного доходу (виручка)" на дві частини: обсяг річного доходу та виручка. Тепер здійснимо пошук цих двох частин шляхом звернення до профільного законодавства, а саме до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, в ПКУ фраза обсяг річного доходу зустрічається двічі в підрозділі 8 розділу XX. Процитуємо ці абзаци:

обсяг річного доходу від будь-якої діяльності ( за вирахуванням непрямих податків ) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 цього Кодексу обчислюється за весь звітний рік , у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки. обсяг річного доходу від будь-якої діяльності ( за вирахуванням непрямих податків ) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 цього Кодексу обчислюється за весь звітний 2023 рік , у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди 2023 року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку. Отже, хоча ПКУ не містить визначення поняття "обсяг річного доходу", але з наведених норм ПКУ можемо зробити такі висновки:

обсяг річного доходу обчислюється за календарний рік; в обсяг річного доходу не входять непрямі податки. Поняття "виручка" через призму Податкового кодексу України А тепер розглянемо поняття «виручка». Зауважимо, що уточнення в Законі обсягу річного доходу поняттям «виручка» має логічне пояснення та безпосередньо впливає на підтвердження фінансової спроможності.

Знову звернемось до ПКУ та в підпункті 134.1.1. ПКУ зустрінемо наступний абзац:

для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається:

дохід ( виручка ) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. З огляду на підпункт 134.1.1. ПКУ, учасник може отримувати дохід з різних джерел, що впливає на можливість дотримання учасником критерію фінансової спроможності. Приміром, річний дохід учасника становить 1,1 млн грн, з яких 100 тис. грн – це дохід від виконаних робіт та 1 млн. грн – це дохід від отриманих відсотків за депозитами. Якщо ж замовник буде закуповувати роботи на очікувану вартість 500 тис. грн, то порівнюючи дохід учасника від виконаних робіт та очікувану вартість закупівлі, важко сказати, що учасник має достатню кваліфікацію саме у виконанні робіт.

Тож не дивно, що законодавець уточнює, що саме виручка підтверджує фінансову спроможність. Тобто, для кваліфікаційного критерію фінансова спроможність отримані учасником такі доходи як фінансові доходи, операційні доходи та інші доходи не мають значення, оскільки безпосередньо не пов’язані з продажем товарів, наданням послуг чи виконанням робіт.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» Згідно статті 16 Закону наявність фінансової спроможності підтверджується фінансовою звітністю. Це означає, що замовник повинен переглянути фінансову звітність учасника та визначити чи відповідає обсяг річного доходу (виручка) учасника вимогі, встановленій в тендерній документації.

Склад фінансової звітності регулюється Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі – Стандарт).

Стандартом передбачено, що фінансова звітність складається з:

балансу (звіту про фінансовий стан); звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід); звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал; приміток до фінансової звітності. Очевидно, що обсяг річного доходу зазначається в звіті про фінансові результати, а тому переглянемо саме цей звіт. В звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) передбачено рядок з кодом 2000 та назвою «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)». Якраз грошове значення цього рядка за певний рік і відповідатиме поняттю обсяг річного доходу (виручки).

Підрахунок чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Відповідно до визначення, наведеного в Стандарті, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Вище ми також з’ясували, що відповідно до норм ПКУ з чистого доходу від реалізації продукції вираховуються непрямі податки. Пригадаємо, що до непрямих податків відносять акцизи, мито та податок на додану вартість. Як же непрямі податки можуть вплинути на встановлення вимоги щодо фінансової спроможності?

Визначаємо розмір фінансової спроможності Як вже підкреслювалось, частина третя статті 16 Закону містить застереження, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому , ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

При розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі можемо застосувати два підходи. В одному варіанті очікувана вартість буде розрахована з урахуванням податку на додану вартість, а в іншому – без. Обраний підхід може мати вплив на встановлення розміру фінансової спроможності. Пригадаємо, що значення чистого доходу від реалізації продукції, зазначене в рядку 2000 звіту про фінансові результати, буде вказано без податку на додану вартість. Як же замовнику вирахувати розмір фінансової спроможності, а саме з податком на додану вартість чи без? Для кращої наглядності розглянемо приклад.

Уявімо, що ми купуємо сервери на очікувану вартість 120 тис. грн. В дану вартість включено податок на додану вартість. Тобто, 120 тис. грн складається з вартості серверів в 100 тис. грн та податку на додану вартість в розмірі 20 тис. грн.

Отже, якщо учасник продав серверів на 140 тис. грн, то у рядку 2000 звіту про фінансові результати буде вказано значення 116,67 тис. грн (140 тис грн за мінусом ПДВ). Якби замовник встановив розмір фінансової спроможності на очікувану вартість з ПДВ в розмірі 120 тис. грн, то учасник не пройде кваліфікацію. А у разі встановлення розміру фінансової спроможності без ПДВ в розмірі 100 тис. грн, то учасник відповідав би кваліфікації.

Враховуючи, що Законом та підзаконними актами не унормовано яким чином замовник повинен розраховувати розмір фінансової спроможності, то уповноважені особи можуть враховувати викладене вище та самостійно обирати підхід до встановлення розміру фінансової спроможності з урахування податку на додану вартість чи без. В той же час, з огляду на принцип справедливості розмір фінансової спроможності повинен розраховуватись як розмір очікуваної вартості предмета закупівлі без ПДВ.

Приклад хибного підходу до встановлення кваліфікаційного критерію фінансова спроможність В закупівлі з ідентифікатором UA-2023-04-26-004588-a замовник вимогу про фінансову спроможність встановив наступним чином:

На підтвердження фінансової спроможності учасник процедури закупівлі має надати фінансову звітність відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 або скорочену фінансову звітність відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Фінансова звітність або скорочена фінансова звітність надається за 2022 рік. Якщо учасник процедури закупівлі є новоствореним підприємством (працює менше року), учасник має надати фінансову звітність за період роботи). У разі, якщо складання та подання фінансової звітності або скороченої фінансової звітності не передбачені законодавством для учасника, надається лист пояснення із посиланням на відповідні норми Закону.

Як бачимо, замовник не вказує розміру обсягу річного доходу (виручка). При цьому в протоколі як підставу відхилення зазначає:

Згідно Додатку №1 до Тендерної документації на підтвердження фінансової спроможності учасник процедури закупівлі має надати фінансову звітність за 2022 рік. Учасник подав пропозицію на суму 4 607 964 грн з ПДВ, натомість згідно даних балансу за 2022 рік його дохід склав 1 762 700 грн, що в 2,6 рази менше, ніж вартість предмету закупівлі згідно поданої тендерної пропозиції. Протягом наданого 24-годинного строку дана невідповідність не була усунута.

Враховуючи вищезазначене, Замовник оцінює надані учасником документи на підтвердження фінансової спроможності як недостатні, оскільки річний обсяг доходу складає менше 40% від тендерної пропозиції учасника. Якщо учаснику не було зрозуміло вимогу щодо фінансової спроможності, він мав можливість уточнити це питання у Замовника в період уточнень, але не скористався даним правом.

Учасник, пропозиція якого була відхилена, оскаржив рішення замовника і орган оскарження підтримав скаргу учасника. В рішенні № 14285-р/пк-пз від 07.09.2023 орган оскарження зазначає:

Документація не містила окремих вимог щодо обсягів доходу, які необхідно підтвердити фінансовою звітністю, зокрема, що дохід має відповідати очікуваній вартості предмета закупівлі.

Враховуючи наведене, відсутні невідповідності визначені, пунктом 43 Особливостей, в цій частині.

Отже, хоча кваліфікаційний критерій фінансова спроможність є досить таки простим у застосуванні, так як вимагає встановлення лише розміру доходу та подання звітності в складі тендерної пропозиції, однак, через певні особливості, замовники не завжди коректно ним користуються.

Нагадаємо, що в публікації "Чи можна не вимагати від учасників фінансову звітність, яка підтверджує фінансову спроможність" ми розглянули як оцінити фінансову спроможність учасника навіть без подання фінансової звітності. Дана можливість свідчить про простоту встановлення та використання критерію фінансової спроможності.

Захищено: Встановлюємо кваліфікаційний критерій фінансової спроможності з урахуванням річного розміру виручки

InfoTender

Усунення порушення шляхом розірвання договору

Популярні публікації

Настанова з визначення вартості будівництва (із змінами 1-5)

Вимоги тендерної документації щодо формування договірної ціни

Внесення змін до постанови про Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану

Зв’язок

Вітаємо!

Create New Account!

Змініть свій пароль

Ви впевнені, що бажаєте розблокувати цю публікацію?

Ви впевнені, що хочете відмінити переплату?