В грудні уповноважені особи замовників завжди мають підвищене навантаження, пов’язане із закриттям року та проведенням закупівель комунальних послуг на наступний рік. Центральне місце серед комунальних послуг посідає закупівля електричної енергії. Як правило, замовник здійснює закупівлю електроенергії через відкриті торги або електронний каталог. При виборі способу закупівлі електричної енергії потрібно пам’ятати норму частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Частина шоста статті 41 Закону говорить про те, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. Тобто, якщо збільшити загальну ціну договору до 20 відсотків, потрібно буде обов'язково здійснити наступну закупівлю електричної енергії саме шляхом проведення відкритих торгів. Відповідно, якщо скористаємося нормою частини шостої статті 41 Закону, надалі не зможемо здійснити закупівлю електричної енергії через електронний каталог шляхом запиту ціни пропозицій, Як правило, ключове бажання замовника при виборі способу закупівлі, - це укласти договір з постачальником, який буде дотримуватись умов договору та не тиснутиме на замовника погрозами розірвати договір, якщо замовник не буде погоджуватись на запропоновану постачальником зміну ціни чи вийде з власною ініціативою зміни ціни. На сьогоднішній день маємо два підходити визначення ціни на електричну енергію: вільні ціни; формульне ціноутворення. До речі, в електронному каталозі представлено чотири специфікації електричної енергії, а саме: вільні ціни без та з розподілом та формульне ціноутворення без та з розподілом. Наявність цих чотирьох специфікацій наштовхує на думку, що такий поділ набуває статусу ділової практики та стає звичним на ринку. В чому ж полягає різниця між вільними цінами та формульним ціноутворенням? Не важко здогадатись, що при формульному ціноутворенні повинна бути якась формула, за допомогою якої розраховують ціну на електричну енергію. Основна ідея формульного ціноутворення полягає в тому, що постачальник виставляє щомісячні рахунки по ціні, яка розрахована за допомогою формули. Важливо акцентувати увагу на слові щомісячно, тобто ціна обов'язково змінюється кожного місяця в залежності від зміни параметрів у формулі. Параметрами у формулі виступають: сережньозважені ціни на ринку «на добу наперед», тариф на передачу електричної енергії, тариф на розподіл (якщо включено в предмет закупівлі), прибуток/маржа/надбавка/заробіток постачальника (незмінний параметр). Якщо ж ми говоримо про вільні ціни, то вони теж можуть змінюватися. Але у випадку вільних цін, як правило, потрібна ініціатива однієї із сторін договору (звісно договір може передбачати обов'язок сторін щомісячно перегляду ціну). Якщо ж ініціативи не буде, то ціна може і не переглядатись. Але якщо ініціатива буде, то перерахунок може здійснюватися щомісячно. Втім не варто забувати той факт, що постачальники купують основний обсяг електричної енергії на ринку двосторонніх договорів* - ринок, на якому ціна коливається не так сильно як на ринку «на добу наперед». За таких умов маємо досить таки абсурдну ситуацію: замовник купує електричну енергію у постачальника, який в свою чергу купує її на ринку двосторонніх договорів, а зміна ціни відбувається відповідно до коливань ринку «на добу наперед». * детальніше про сегменти ринку електроенергії в публікації «Закупівля електричної енергії на 2022 рік. Розраховуємо очікувану вартість. Стаття І.». Як же може вплинути дана невідповідність на взаємовідносини замовника та постачальника? Наприклад, замовник здійснив закупівлю електричної енергії через запит ціни пропозицій в грудні місяці. Постачальник подав мінімальну можливу ціну, виходячи з тієї ціни, яку він платить на ринку двосторонніх договорів. Але якщо в січні ціна на ринку «на добу наперед» знизиться, а ціна двостороннього договору залишиться незмінною, то як же поступлять замовник та постачальник? Варіант 1: укладено договір з формульним ціноутворенням. Оскільки ціна на ринку «на добу наперед» знизилась, то відповідно постачальник повинен розрахувати ціну відповідно до формули. Така нова ціна ймовірно буде невигідною постачальнику і він повинен буде ініціювати розірвання договору. Як наслідок – замовник залишається без постачальника і повинен провести нову закупівлю. Варіант 2: укладено договір з вільними цінами. Не зважаючи на те, що ціна на ринку «на добу наперед» зменшилась, сторони не зобов’язані переглядати ціну договору. При цьому звісно ціна по договору не повинна бути вище ціни постачальника «останньої надії» та повинна бути на рівні статистичних даних модулю бі прозорро. В даному випадку замовник бере на себе відповідальність робити оціночне судження про середньоринковість ціни по договору. Втім договір не розривається і замовник продовжує отримувати електричну енергію. Звісно, замовник самостійно обирає спосіб зміни ціни електричної енергії, але можемо стверджувати про невдале законодавче регулювання зміни ціни з прив’язкою до ринку «на добу наперед». Можливо зміну ціни варто прив'язати до індексів ринку двосторонніх договорів, які публікуються на сайті Української енергетичної біржі. Єдиним невирішеним залишається питання чи відповідають ці індекси поняттю біржові котирування, яке застосовується в закупівельному законодавстві. Електрична енергія, формульне ціноутворення, без розподілу На прикладі закупівлі Електрична енергія, формульне ціноутворення, без розподілу розглянемо умови закупівлі та договору. Отже, в оголошенні на електронній системі закупівель замовник зазначає наступне: Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Оплата вартості обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період здійснюється споживачем (замовником) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів від дня підписання споживачем (замовником) акту купівлі-продажу електричної енергії від постачальника. На момент укладення договору ціна буде сформована за результатами запиту цінових пропозицій в електронному каталозі Prozorro Market, з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі відповідно до механізму визначення вартості електричної енергії, наведеному у додатку до проекту договору. Ціна за одиницю електричної енергії (Ц) визначається за формулою та змінюється на підставі звернення листом однієї зі сторін у порядку, визначеному у договорі: Ц = (Црдн+ Тпер + Нпост) * 1,2, де Црдн - ціна РДН ОЕС України; Тпер - тариф оператора системи передач, НКРЕКП на 2024 рік (тариф на послуги з передачі електричної енергії на 2024 рік затверджений регулятором для оператора системи передачі у встановленому порядку відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 за 1 кВт*год без ПДВ становить 0,52857 грн. за 1 кВт*год); Нпост - торгівельна надбавка постачальника (вартість послуг постачальника з урахуванням обов’язкових податків, зборів та платежів, що передбачені правилами ринку, законодавством та іншими нормативними документами, без ПДВ), грн/кВт.год. Ціна за одиницю електричної енергії може змінюватись у випадках, передбачених Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178. Умови договору щодо порядку зміни ціни В проекті договору вказується, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію відповідно до механізму визначення вартості електричної енергії, наведеного у додатку 5 до договору. В договорі зустрічаємо положення, що сторона – ініціатор зміни ціни за одиницю товару не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до застосування таких змін повідомляє другу сторону про намір внести відповідні зміни до договору. Хоча дане положення відповідає Правилам ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 «Про затвердження Правил ринку», в дійсності воно протирічить формульному розрахунку, оскільки ціну за розрахунковий період ми визначаємо в місяці, який слідує за розрахунковим, тобто застосовуємо до періоду який минув. А тому за наявності в договорі механізму формульного ціноутворення ми не можемо використовувати положення про зміну ціни, попередивши іншу сторону за 20 днів до змін. В додатку 5 містяться наступні положення: ціна за одиницю товару (Ц) визначається за формулою та змінюється на підставі звернення листом однієї зі сторін у порядку, визначеному п. 4.5 договору Ц = (Црдн+ Тпер + Нпост) * 1,2, де Црдн –ціна закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед», яка визначається за даними опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.php/indexes, як середньозважена ціна за результатами торгів у періоді постачання (звітному місяці, або відповідному періоді в разі не повного місяця постачання). Як бачимо, в договорі змішано чимало моментів, які протирічь одне одному: зобов’язані сторони використовувати формулу чи не зобов’язані? Як можна повідомити сторону за 20 днів до зміни, якщо ціна за звітний період може бути визначена на підставі даних, які можна отримати лише після закінчення звітного періоду? Не зрозумілою є положення договору щодо зміни ціни закупівлі одиниці товару у разі коливання такої ціни на ринках електричної енергії «на добу наперед» та «внутрішньодобовий ринок» торгової зони «Об’єднана енергетична система України». Якщо про середньозважені ціни на ринку «на добу наперед» згадується в Особливостях, то про ціни на внутрішньодобовому ринку Особливості не згадують. У зв'язку з наведеним можна стверджувати, що ми лише на початку формування оптимальних підходів закупівлі електричної енергії, які будуть змінюватися разом із зміною законодавства. Але якими б підходами не користувався б замовник, варто пам’ятати про червоні лінії - незалежно від умов договору, ціна по договору не повинна бути більшою за ціну у постачальника «останньої надії».