Щоб здійснити конкурентну закупівлю, замовник повинен розмістити оголошення в електронній системі закупівель Prozorro. Як відомо, законодавством про публічні закупівлі встановлено певні строки для публікації оголошення про торги. Приміром, відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів, тендерна документація та проект договору публікуються не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Оскільки законодавством встановлено строк для певної дії, то за порушення такого строку передбачена відповідальність. Так, за не оприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлю передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, який становить 1 700 грн, а якщо на особу протягом року вже накладали штраф за таке ж порушення – то за повторне порушення штраф буде удвічі більше та складатиме 3 400 грн. Тож продовжимо підняте в публікації «Порушення в сфері публічних закупівель, передбачені частиною першою статті 164-14 КУАП» питання віднесення порушення до разового (не триваючого) чи триваючого та розглянемо приклад з черговим порушенням. Обов’язок замовника публікувати тендерну документацію Відповідно до статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» разом з оголошенням про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється тендерна документація. Якщо тендерна документація буде завантажуватися не одним файлом, а декількома файлами, як пропонує це робити Мінекономіки в наказі від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації», то у замовника збільшується шанс одного разу допустити помилку і не завантажити якийсь із додатків до тендерної документації. Аналогічна історія трапилась з одним із замовників. Так, виходячи із рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області № 347/331/20 від 24.06.2020 тендерна документація замовника складалась із самої тендерної документації та додатків до неї. Замовник оприлюднив тендерну документацію 20.10.2019, а через п’ять днів - 25.10.2019 оприлюднив додаток 1 «Тендерна пропозиція», який відповідно до тендерної документації складав її невід’ємну частину. Опис допущеного замовником порушення Як ми вже з’ясували, тендерна документація публікується замовником не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. З описаної вище ситуації зрозуміло, що під час публікації оголошення замовник не завантажив додаток 1 «Тендерна пропозиція». Але помітивши допущену помилку, замовник через п’ять днів публікує додаток 1. Оскільки додаток 1 є невід’ємною частиною тендерної документації, то можна прийти до висновку, що частина інформації про закупівлю не була опублікована. Отже, не оприлюднивши додаток 1 до тендерної документації, замовник допустив адміністративне правопорушення за яке передбачена адміністративна відповідальність. До речі, в судовому рішення не вказується конкретно якого порушення допустився замовник відповідно до статті 164-14 КУАП, а є лише посилання на частину першу статті 164-14. Але з високою долею ймовірності порушення кваліфікувалось як неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства. На той час штраф за таке порушення був дуже значним та становив від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Основні тези із судового рішення по справі № 705/785/20 Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення, копії висновку про результати моніторингу закупівлі від 13.12.2019 року та скріншоту з інтернет сайту, додаток1 «Тендерна пропозиція» тендерної документації було оприлюднено 25.10.2019, і як вказано у протоколі, дата вчинення порушення 25.10.2019. З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено 11.02.2020 за ч.1 ст.164-14 КУпАП, до якої слід застосовувати саме вимоги частини другої статті 38 КУпАП, а не частини третьої цієї статті, та беручи до уваги те, що дане правопорушення не є триваючим, і було виявлено 13.12.2019, тобто у день складання висновку моніторингу, а не у день складання протоколу (11.02.2020 року), і на час розгляду справи в суді (судовий розгляд якої неодноразово відкладався з поважних причин), минув строк протягом якого на особу може бути накладено стягнення, то відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому суд враховує Узагальнений науково-консультативний висновок Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суду України, яким встановлено, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що не оприлюднення додатку 1 до «тендерної документації» є порушенням, але оскільки замовник хоч і з порушенням строків, але все ж таки оприлюднив додаток, то дане правопорушення не є триваючим. Неможливо не погодитись із судом, що дане правопорушення не є триваючим, оскільки замовник все ж таки опублікував додаток 1 і тим самим усунув порушення, тобто тендерна документація була опублікована в повному обсязі. Якщо розглядати дане питання з позиції, що порушення було усунуто, то відповідно до частини першої статті 38 КуАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Тобто, якщо суд встановив, що порушення не триваюче, то початком відліку строку протягом якого особу можна було притягнути до адміністративної відповідальності є дата завантаження додатку 1, а не дата виявлення порушення. Навіть в протоколі аудитори зазначили, що порушення було вчинене 25.10.2020 - день коли замовник дозавантажив додаток 1 до оголошення. Тобто адміністративне стягнення могло б бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а саме до 25.12.2020. Але не зважаючи на те, що суд характеризує дане правопорушення як нетриваюче, строк для розрахунку притягнення особи до відповідальності суд розраховує виходячи з дня складання висновку моніторингу. Отже, замовникам потрібно враховувати описану позицію судів та зважати на те, що навіть якщо порушення буде визнане не триваючим, строк притягнення до відповідальності суд може розрахувати виходячи з дня складання висновку моніторингу, а не з дня вчинення порушення.