Наслідки взяття бюджетного зобов’язання без погодження з Мінцифрою

За результатами ревізії Держаудитслужбою діяльності замовника можуть бути встановлені певні порушення законодавства. Приміром, з судової справи № 620/4938/21 можна дізнатися як замовник намагається визнати протиправним та скасувати, в тому числі, наступний висновок аудиторів: «в порушення вимог абз. 1 частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, частини 5 статті 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, частини 1 статті 19 Закону України «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998 № 74/98-ВР, пунктів 13, 17 Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1352 та пункту 3.5 розділу 3 Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації, затвердженої наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 06.06.2003 № 97 (чинна на момент вчинення порушення), Виконавчим комітетом взято бюджетних зобов`язань та здійснено платежів на суму 1 682 000,00 грн щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації без їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації, чим нанесено міському бюджету матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму».

Порядок взяття бюджетного зобов’язання відповідно до Бюджетного кодексу України

Давайте детально розберемось в чому аудитори вбачають порушення та що повинен вчиняти замовник, щоб не отримувати подібних висновків.

Так, частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України унормовано, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років; довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я; середньострокових зобов’язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації – після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Функції Генерального державного замовника Національної програми інформатизації відповідно до постанови КМУ від 18 вересня 2019 року № 856 виконує Міністерства цифрової трансформації (далі – Мінцифра).

В якому випадку замовник повинен погодити придбання комп’ютерного обладнання

Постановою КМУ від 31 серпня 1998 року № 1352 унормовано, що під час виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації державні замовники беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі за такими завданнями (проектами) після їх погодження з Генеральним державним замовником у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, а в разі закупівель послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості, – коли їх вартість перевищує 1 тис. гривень. Погодження завдань (проектів) вартістю меншою 500 тис. гривень здійснюється шляхом повідомлення Генерального державного замовника за визначеною ним процедурою.

Отже, ми з’ясували, що якщо вартість завдання (проектів) Національної програми інформатизації дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, то замовник повинен отримати погодження Мінцифри, а якщо менше, то замовник лише повідомляє Мінцифру про підписання договору. Тобто, якщо замовник здійснює платежі через казначейство та спробує зареєструвати зобов’язання вартістю більше 500 тис. гривень без погодження Мінцифри, то замовник отримає відмову від казначейства.

Визначення належності завдань, проектів (робіт) до сфери інформатизації за Єдиним закупівельним словником

Здавалось, що виконувати завдання (проекти) Національної програми інформатизації можна лише тоді, коли ти є учасником проекту і отримав офіційне звання учасника програми, але така думка є помилковою. Насправді, майже кожен замовник в країні реалізує Національну програму інформатизації, адже майже кожен замовник купує комп’ютерне обладнання. Чому так, а тому, що Мінцифри в наказі від 07.05.2020 № 67 Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації визначило, що у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг за певними кодами, замовник автоматично стає учасником Національної програми інформатизації.

Нижче наводимо перелік кодів Національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник, що визначають належність завдань, проектів (робіт) до сфери інформатизації (Національної програми інформатизації).

Для замовника даний перелік означає, що визначивши предмет закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, замовник повинен співставити обраний ним код предмету закупівлі із кодами з таблиці, та у разі якщо є збіг, діяти відповідно до Постанови КМУ від 31 серпня 1998 року № 1352.

Приклад: замовник купує ноутбуки. Найбільше для закупівлі ноутбуків підходить код 30213100-6 — Портативні комп’ютери. Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі замовник повинен обрати чотирьох значний  код 30210000-4: Машини для обробки даних (апаратна частина). Враховуючи, що код 30210000-4 входить до коду 30200000-1 комп’ютерне обладнання та приладдя, замовник, в залежності від суми закупівлі ноутбуків, повинен або отримати погодження Мінцифри до проведення процедури або ж повідомити Мінцифру про факт здійснення закупівлі.

Порядок погодження чи інформування про здійснення завдань, проектів (робіт)

Мінцифра не приймало спеціальних нормативних актів, які б встановлювати порядок погодження чи інформування про здійснення завдань, проектів (робіт) сфери Національної програми інформатизації. Натомість, Мінцифра нижченаведеним листом надало інструкцію як діяти замовнику, щоб отримати погодження завдань (проектів) Національної програми інформатизації або повідомити про закупівлю до 500 тисяч грн.

Тепер повернімось до судового рішення і з’ясуємо, яка доля спіткала замовника, який придбав комп’ютерне обладнання на суму більше 500 тис. грн та не отримав погодження Мінцифри? Насправді, по факту ніяких серйозних наслідків для замовника не настало. Суд зазначає, що відповідно до пунктів 49, 50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою України, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 у разі, коли діями чи бездіяльністю працівників об`єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган державного фінансового контролю ставить вимоги перед керівником об`єкта контролю та органом його управління щодо пред`явлення цивільних позовів до винних осіб. Очевидно, якщо замовник придбав ноутбуки за ринковою ціною, довести нанесення бюджету матеріальної шкоди (збитків) не можливо.

Підсумовуючи викладене, робимо висновок, що замовникам не варто зневажати вимогами Постанови КМУ від 31 серпня 1998 року № 1352 та отримувати погодження чи інформувати Мінцифру про закупівлі товарів чи послуг за відповідними кодами закупівельного словника.

АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова