Воєнний стан в країні вимагає нестандартних підходів регулювання економіки. Для стимулювання економіки прийнято ряд законів, які спрямовані на зменшення податкового навантаження, що може покращити інвестиційний клімат. Якоюсь мірою прийняті зміни, зокрема до Податкового кодексу України, можуть вплинути в першу чергу вже на укладені договори про закупівлю, а це в свою чергу вимагає від замовників певної уваги.
Особливості застосування Податкового кодексу України з 1 квітня 2022 року
Законом від 15 березня 2022 року № 2120-IX унесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими установлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України застосовуються з урахуванням, зокрема, таких особливостей: платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.
Зважаючи, що обсяг річного доходу більше 10 мільярдів гривень мають небагато юридичних осіб, то очевидно, чимало юридичних осіб зможуть скористатись змінами та перейти на спрощену систему оподаткування. У випадку, якщо контрагент замовника був платником ПДВ, то з переходом на спрощену систему оподаткування такий контрагент в рахунках та накладних/актах не буде вказувати ПДВ, а тому замовник повинен певним чином відреагувати на такі зміни.
Податкові зобов’язання з ПДВ після переходу на спрощену систему оподаткування
18 квітня 2022 прес-службою Державної податкової служби України опубліковано роз’яснення щодо особливостей визначення податкових зобов’язань з ПДВ платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку, при їх переході на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки та поверненні зі спрощеної системи оподаткування на загальну.
Процитуємо окремі положення згаданого роз’яснення:
- підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою;
- якщо відвантаження товарів / надання послуг та оплата за такі товари/послуги здійснювались у періоді застосування платником спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, то такі кошти включаються ним до доходу, що оподатковується за ставкою єдиного податку 2 відсотки, а податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно, не нараховуються;
- якщо відвантаження товарів / надання послуг здійснювалось у періоді застосування платником спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, а кошти за такі відвантажені товари/ надані послуги отримані таким постачальником у період застосування ним загальної системи оподаткування (після відновлення реєстрації платника ПДВ), то такий платник зобов’язаний за такими операціями визначити податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом.
Дії замовника у разі переходу постачальника на спрощену систему оподаткування
Для замовника є звичною ситуація, за якої контрагент постачальника є платником ПДВ. У разі переходу постачальника на спрощену систему оподаткування, якщо навіть замовник не отримає повідомлення про такий перехід, дані в рахунка та накладних/актах будуть свідчити, що контрагент вже не є платником ПДВ. Так, в рахунках буде вказуватися ціна товару без ПДВ, що буде вказувати про перехід постачальника на спрощену систему оподаткування. Але ж яка вартість товару повинна вказуватись в рахунках та накладних/актах?
Приміром, в договорі про закупівлю сторони узгодили, що ціна товару становить 100 грн та ПДВ 20 грн, а всього 120 грн. Якщо ж постачальник перестає бути платником ПДВ, то виходить, що ціна товару буде без ПДВ та відповідно складе 100 грн. Оскільки ціна є істотною умовою договору, то зміна ціни вимагає внесення змін до договору про закупівлю відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Необхідно відмітити, що перехід на спрощену систему оподаткування не тотожній пункту 6 частини п’ятої статті 41 Закону, який дає можливість змінити ціну при зміні ставок податків і зборів та/або зміні умов щодо надання пільг з оподаткування. Тому в даному випадку підставою для внесення змін до істотних умов договору доцільним є використання пункту 5 частини п’ятої статті 41 Закону, а саме – погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
Водночас слід пам’ятати про важливість моменту отримання коштів постачальником від замовника. Адже, як зазначено в роз’ясненні ДПС, якщо кошти за відвантажені товари будуть отримані постачальником після відновлення реєстрації платника ПДВ, то такий платник зобов’язаний за такими операціями визначити податкові зобов’язання з ПДВ. Тобто, якщо відповідно до наведеного вище прикладу ціна товару в період перебування постачальника на спрощеній системі оподаткування була 100 грн, а замовник сплатив за товар із запізненням, то може виникнути ситуація, коли постачальник повинен буде включити ПДВ в 100 грн. Такий підхід поставить постачальника в невигідне становище та може призвести до непорозумінь із замовником.
За таких умов маємо досить таки складну ситуацію. Враховуючи зарегульованість сфери публічних закупівель, сторони договору про закупівлю обмежені в можливостях зміни ціни. При цьому, якщо зменшення ціни можливе за будь-яких причин, то збільшення ціни можливе лише за наявності конкретних визначених Законом підстав. Водночас необхідно зазначити, що перехід постачальника із спрощеної система оподаткування на загальну систему оподаткування не буде підставою для збільшення ціни у договорі про закупівлю. Таким чином, замовник повинен прорахувати можливі ризики внесення змін до договору, пов’язані із переходом постачальника на спрощену систему оподаткування та поверненням на загальну систему оподаткування. У рамках пошуку виходу з даної ситуації вбачається можливим взяти за основу досвід замовника, висвітлений в публікації «Закупівля електричної енергії на 2022 рік. Ціна пропозиції та ціна договору. Стаття ІІІ».
АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова
