З 14 липня 2022 року набирають чинності зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Змінами до Закону передбачено тимчасове, строком на 10 років, встановлення певних особливостей здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень. Необхідно відмітити, що особливості стосуються лише певних товарів, які включені до переліку (далі – Перелік товарів). Перелік товарів затверджено цими ж змінами до Закону.
Особливості, які повинні враховувати замовники при закупівлі товарів з переліку
Варто відмітити, що зміни до Закону затверджені Законом України з назвою «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості». Виходячи з назви Закону, зміни прийнято з метою надання преференцій вітчизняним виробникам. Оскільки змінами затверджено Перелік товарів, то це вказує на зацікавленість держави надати перевагу під час здійснення закупівель вітчизняним виробникам певного обладнання і таким чином розвивати промисловість в країні. Розберемось яким же чином замовники повинні надавати преференції при закупівлі товарів з переліку.
Приміром, ми є водоканалом, який є замовником в розумінні Закону. Інколи ми закуповуємо насоси, які включені до Переліку товарів. Відповідно до змін, закупити насоси в 2022 року ми можемо лише у разі, якщо ступінь локалізації їх виробництва дорівнює чи перевищує – 10 відсотків.
Визначаємо ступінь локалізації виробництва
Пунктом 291 частини першої статті 1 Закону визначено, що ступінь локалізації виробництва – показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Відповідно до Закону, ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ступінь локалізації виробництва обраховується за формулою:
СЛ = (1 – (МВ+ІВ) / С) × 100%,
де СЛ – ступінь локалізації виробництва;
МВ – митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень;
IВ – вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних окремо та/або у складі продукції для виробництва товару, що є предметом закупівлі, у постачальника – резидента України, без урахування податку на додану вартість, гривень;
С – собівартість товару, що є предметом закупівлі, гривень.
Тобто, виходячи з формули, якщо предметом закупівлі є насос, то в 2022 році ми зможемо його купити лише якщо 10 чи більше відсотків собівартості насосу створено в Україні. А от вже у 2027 році ми зможемо купити той самий насос, якщо 35 чи більше відсотків його собівартості створено в Україні.
Проблемність виконання норми про локалізацію
Змінами встановлено, що Уповноважений орган формує та веде перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. Перелік товарів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу. Очевидно, що формувати перелік товарів можна лише за назвою товару з його основними характеристиками та його виробником. Тобто, якщо виробник не матиме бажання підтверджувати локалізацію, то його товар не попаде до переліку Уповноваженого органу.
Невирішеним залишається питання, а як же діяти, якщо необхідний для замовника товар включено до Переліку товарів із Закону, але при цьому товар відсутній в переліку товарів, який публікується на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу. Приміром, у замовника є потреба купити літак для перевезення 50 пасажирів. Хоча літаки входять до Переліку товарів із Закону, але тимчасово не виробляються Україні. Якщо товар не виробляється в Україні, то звісно й в переліку товарів на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу літаків не буде.
Вбачається абсурдною ситуація, коли є потреба, але товар відсутній в переліку на сайті Уповноваженого органу, а тому замовник не зможе його купити. За принятої редакції Закону уникнути подібну ситуацію замовник може лише вимогами, які він сформує в тендерній документації. Наприклад, замовник зазначає, що він в першу чергу віддає перевагу товару з переліку Уповноваженого органу (навіть за умови, що це буде найдорожча пропозиція), а якщо необхідного товару немає в переліку Уповноваженого органу, то купується інший запропонований товар не з переліку, але який відповідатиме технічним вимогам замовника. Звісно така вимога звучить дивно та чи може бути реалізованою на практиці і чи погодиться з такою умовою орган оскарження – покаже час.
Законодавче регулювання закупівлі товарів із переліку створює складну ситуацію для замовників. Також на сьогоднішній день проблемою є відсутність будь-яких підзаконних нормативних актів, які повинні були бути прийнятті у зв’язку із змінами до Закону. Таким чином, попри здавалось намагання законодавців створити передумови для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості, прийняті зміни можуть ускладнити/зупинити закупівлі товарів з переліку із Закону.
АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова
