Кримінальним кодексом України (далі – ККУ), а саме статтю 367 передбачено відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Визначаємо істотність шкоди
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року.
Соціальна пільга, зазначена в підпункті 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України, визначається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2 481 грн. Тобто, для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розміру штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум складає 2 481 грн х 50% = 1 240.50 грн.
Що стосується статті 367 ККУ, то для кваліфікації кримінального правопорушення, як службова недбалість, необхідно, щоб завдана службовою особою шкода в 2022 році дорівнювала чи перевищувала 124 050,00 грн.
Службова недбалість може проявлятися різним способом. Приміром, в кримінальній справі №308/6795/21 директора комунальної установи звинувачують в службовій недбалості через укладання договорів із ПДВ в той час як товар не обкладається ПДВ. Що не було враховано директором комунальної установи та стало підставою для відкриття кримінального провадження розберемось нижче.
Звільнення від оподаткування податку на додану вартість товарів, пов`язаних із запобіганням COVID-19
Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України унормовано, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 224 затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Позиція суду щодо вчиненого кримінального правопорушення
Замовником не було враховано зазначені вище зміни в податковому законодавстві, а тому в ухвалі суду вказується, що директор достеменно знав, що товар не обкладається ПДВ, укладав договори на медичні товари з ПДВ. Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, директором, під час укладання та виконання договорів постачання на придбання медичних масок безпідставно сплачено 52 284,12 грн ПДВ, на придбання костюмів біологічного захисту/комбінезонів – 366 666,67 грн ПДВ, на придбання рукавичок оглядових – 17 009,35 грн ПДВ, на придбання захисних окулярів – 986,67 грн ПДВ, чим спричинив майнову шкоду на загальну суму 436 946,81 грн, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками*.
* Тяжкими наслідками у розумінні статті 367 ККУ вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Цікавою є позиція суду щодо обов’язку директора відслідковувати виконання договорів. Так, суд зазначає, що в подальшому директор на підставі п. 6 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», маючи можливість змінити істотні умови вказаних договорів про закупівлю в частині зміни ціни у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, несумлінно виконуючи свої службові обов`язки, під час укладання додаткових угод, по договорах постачання, не вжив жодних заходів щодо зміни умов укладених договорів постачання в частині виключення суми ПДВ із ціни договору.
Враховуючи вищевикладене, службова особа, яка укладає договори, повинна відслідковувати зміни в податковому законодавстві та не допускати ситуації перевитрат коштів через сплату ПДВ, в той час як товар звільнено від ПДВ. Насамкінець необхідно відмітити, що у зв’язку з дійовим каяттям, директора було звільнено від кримінальної відповідальності. Директор, зокрема, ще під час досудового розслідування відшкодував завдані збитки в повному обсязі.
АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова
