Окремою причиною відхилення тендерної пропозиції учасника відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) є надання недостовірної інформації, яка є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону. Оскільки Законом не унормовано хто саме має право визначати недостовірність інформації, тому замовник є тією особою, яка першою приймає рішення про віднесення інформації до недостовірної. Учасник, який не погодиться з рішенням замовника про віднесення інформації до недостовірної, може подати скаргу до органу оскарження. Отже, орган оскарження стане другою особою, яка буде приймати рішення про віднесення інформації до недостовірної. У разі необхідності, останньою особою буде звісно суд, який прийме остаточне рішення і розсудить замовника та учасника. За відсутності інструкцій та рекомендацій, відносити інформацію до недостовірної може бути ризикованою справою. Замовник може думати, що в нього є безспірні докази подання учасником недостовірної інформації, але орган оскарження матиме іншу думку і таких випадків немало. Нажаль, орган оскарження інколи не розписує мотивацію своїх рішень, а тому не завжди можливо зрозуміти його логіку. Не будемо шукати логіку в рішеннях органу оскарження, а розглянемо його рішення №4469 -р/пк-пз від 06.05.2022 та знайдемо відповіді на наступні питання, які виникають під час реалізації частини п’ятнадцятої статті 29 Закону: чи обов’язково надсилати письмовий запит для підтвердження чи спростування факту надання учасником недостовірної інформацій; чи обов’язково замовнику отримати відповідь, яка підтвердить недостовірність наданої учасником інформації. Яким чином в сучасних умовах можна надіслати запит В абзаці другому частини п'ятнадцятої статті 29 Закону вказується, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Замовники використовують дану норму, коли розглядають учасника на відповідність частини першої статті 17 Закону. Приміром, учасник на підтвердження його відповідності пункту 2 частини першої статті 17 Закону в складі тендерної пропозиції надав довідку. При цьому замовник з’ясував, що відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. В такому випадку замовник відхиляє пропозицію оскільки наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 Закону. Тобто в даному випадку замовник не звертається з письмовим запитом до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції, а самостійно знаходить необхідну інформацію в державному реєстрі. Дане підтверджує, що в рамках норми абзацу другого частини п'ятнадцятої статті 29 Закону замовнику дозволено звертатись різними способами. Перевіряємо добропорядність учасника через реєстр судових рішень В закупівлі UA-2022-01-14-003733-c зазначається, що з метою недопущення збоїв у постачанні готових страв та наданні неякісної послуги, а також з метою доведення реальної спроможності учасника належним чином виконувати умови договору, замовник вимагає надання учасниками у складі пропозиції гарантійного листа, що підтверджує відсутність щодо учасника у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua) будь-яких рішень (рішення) стосовно неякісного та/або неналежного надання послуг згідно предмету даної закупівлі (послуг щодо забезпечення харчування, кейтерингових послуг тощо), в тому числі щодо розірвання договору та/або стягнення заборгованості з учасника. Наявність таких рішень щодо учасника у Єдиному державному реєстрі судових рішень буде підставою для відхилення". Один з учасників на виконання вказаної вище вимоги у складі пропозиції надає гарантійний лист "8.Гарантійний лист відсутність судових рішень.doc.p7s", та "8. "Гарантійний лист відсутність судових рішень.doc" (далі – Гарантійний лист), що були опубліковані в системі. Замовник вважає, що таким чином учасник виконав вимогу. Але інший учасник помітив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень є судові рішення, які говорять про інше та з цієї підстави подав скаргу на рішення замовника про визначення переможця. Приміром, на розгляд органу оскарження скаржник надав, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва відповідно до якого позов Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації 16,75 грн. пені, 3349,64 грн штрафу, 1762 грн витрат по оплаті судового збору. Орган оскарження в своєму рішенні вказує: У складі пропозиції переможця містяться, зокрема: - гарантійний лист від 02.02.2022 № 02/02-8 (файл "Гарантійний лист відсутність судових рішень.doc"), де зазначено: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – Учасник) даним листом підтверджує відсутність щодо учасника у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua) будь-яких рішень (рішення) стосовно неякісного та/або неналежного надання послуг згідно предмету даної закупівлі (послуг щодо забезпечення харчування, кейтерингових послуг тощо), в тому числі щодо розірвання договору та/або стягнення заборгованості з учасника". Разом з тим, враховуючи наведену інформацію, у тому числі, надані скаржником документи та інформацію, переможцем надано недостовірну інформацію у складі пропозиції в цій частині. Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, зокрема, якщо учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону. Отже, із рішення органу оскарження можемо зробити наступні висновки: замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції шляхом отримання інформації з державного реєстру; Закон не встановлює обов’язку замовника саме письмово звертатись до органів державної влади, підприємств, установ, організацій ; достовірність інформації, отриманою від органів державної влади, підприємств, установ, організацій, може підтверджувати певний документ, отриманий із державного реєстру (витяг, довідка, судове рішення тощо).