Відповідно до статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон)у тендерній документації зазначається, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Однак, проблема полягає в тому, що законодавством не визначено поняття «проект договору». Тому кожен замовник може самостійно вирішувати, що ж таке проект договору та як він повинен бути представлений в тендерній документації. Виходячи з такої можливості, замовник в тендерній документації може розмістити детальний проект договору або ж такий, який буде потребувати уточнень під час укладення. Приміром, якщо замовник вирішив в якості проекту договору використати недетальний договір, то в тендерній документації могла б бути така примітка: «основні вимоги до договору не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником-переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору». Здається, що за умови відсутності законодавчого регулювання поняття «проект договору» замовник не обмежений у виборі підходу до формування проекту договору. Але слід зауважити, що виконавча і судова влада мають інше бачення, з яким замовникам варто бути знайомим. Тож розглянемо рішення Верховного Суду, прийняте по справі за позовом замовника щодо визнання висновку моніторингу протиправним. Закон – Закон України «Про публічні закупівлі».Закупівля - відкриті торги з публікацією англійською мовою щодо закупівлі мережевого обладнання та послуги з його встановлення та налаштування з ідентифікатором UA-2021-09-30-003570-c.Рішення – рішення Верховного Суду від 09 листопада 2023 року по справі № 160/7811/22. Інформація про результати моніторингу процедури закупівлі За результатом моніторингу процедури Закупівлі аудиторами було встановлено, що у тендерній документації замовником зазначено, що основні* вимоги до договору не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником-переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору. *необхідно відмітити, що тендерна документація не містить визначення «основні вимоги до договору», що в свою чергу унеможливлює застосувати однаковий підхід до розуміння цієї фрази. Але аудитори та суд ототожнюють основні вимоги з істотними умовами. В той же час, відповідно до норми частини шостої статті 33 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, а згідно з частиною 4 статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. На думку аудиторів, встановлення у тендерній документації умови щодо можливості доповнення або корегування умов договору на стадії підписання суперечить вимогам частини шостої статті 33 Закону та частини четвертої статті 41 Закону. Пояснення замовника щодо неостаточності вимог до договору Замовник вважає, що вимога про те, що основні вимоги до договору не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником-переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору не суперечить вимогам частини 6 статті 33 Закону та частини 4 статті 41 Закону з огляду на наступне: - в будь якому разі проект договору про закупівлю доповнюється реквізитами переможця; - в залежності від специфіки предмету закупівлі (у даному випадку - будь-які посилання в специфікації, зазначеній у Додатку №2 тендерної документації та Додатку №1 Договору про закупівлю на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує товар чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва, передбачають надання еквіваленту (технічні характеристики еквіваленту повинні відповідати технічним характеристикам, встановленим специфікацією)) «Специфікація», наведена у Додатку №1 Договору про закупівлю, може бути скорегована відповідно до змісту тендерної пропозиції; - у разі визначення переможцем закупівлі нерезидента та взаємною згодою сторін, укладений договір про закупівлю може містити автентичний переклад на іншу мову. Оцінка Верховного Суду Частиною першою статті 41 Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Отже, замовникам слід керуватися приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, з урахуванням вимог, передбаченими Законом. Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відтак, істотні умови договору, у розумінні статті 638 Цивільного кодексу України, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За правилами частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому, частиною п`ятої статті 41 Закону визначено випадки, за наявності яких можлива зміна істотних умов договору про закупівлю. Аналіз положень частин четвертої, п`ятої статті 41 Закону дає підстави для висновку, що встановлені частиною четвертою статті 41 Закону заборони щодо зміни умов договору стосуються заборони на зміну істотних умов договору порівняно зі змістом тендерної документації, і така заборона не стосується формального викладення певних положень договору в редакції, відмінній від проекту договору, якщо при цьому не змінюються істотні умови договору, і норми цієї статті не містять заборони на уточнення редакції певних положень проекту договору, які не є істотними умовами договору у розмінні статті 638 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №160/13903/21. Отже, Законом вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції, і його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п`ятій статті 41). У цьому зв`язку важливо розуміти, що умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон). Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі №160/6513/21, від 29 червня 2023 року у справі № 120/3872/22. З огляду на викладене у вимірі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин цієї справи колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлення у тендерній документації умови, що основні вимоги до договору не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладення договору з учасником-переможцем торгів суперечить вимогам частини шостої статті 33 та частини четвертої статті 41 Закону. Таким чином, можна припустити, що суд ототожнює поняття основні вимоги договору з істотними умовами договору. Звісно, істотні умови договору не можуть уточнюватись під час укладення договору, вони визначаються умовами тендерної документації та пропозицією учасника. В той же час, суд допускає можливість зміни певних положень договору в редакції, відмінній від проекту договору, якщо при цьому не змінюються істотні умови договору. Отже, замовникам необхідно чітко усвідомлювати, які умови договору є істотними та не можуть змінюватись за винятком певних випадків (допустимо визначати перелік істотних умов в тендерній документації), а які не є істотними, а тому можуть бути уточненими під час укладення договору.