Неможливо сперечатися з тим фактом, що учасник може подати свою пропозицію лише за умови, що тендерна документація замовника буде містити опис предмета закупівлі. Тому не дивно, що обов’язок замовника описати предмет закупівлі передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Так, статтею 22 Закону унормовано, що у тендерній документації зазначається зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Якщо розглядати предмет закупівлі роботи, то існує чимало варіантів описати предмет закупівлі. Враховуючи, що закупівельне законодавство не містить вимог яким чином замовник повинен це зробити, то звернемось до методичних рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 17.08.2020 № 1572 (далі – Наказ № 1572). Формуємо вимоги до предмета закупівлі на підставі відомостей обсягів робіт та відомостей ресурсів Хоча Наказ № 1572 стосується особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства, тобто закупівель робіт з будівництва доріг, але деякі його положення можемо використати для закупівлі інших видів робіт. Так, Мінекономіки в Наказі № 1572 рекомендує формувати вимоги до предмета закупівлі та кваліфікації учасників на підставі проектно-кошторисної документації та діючих будівельних норм зокрема, відомостей обсягів робіт та відомостей ресурсів. Дійсно, як показує практика, для проведення торгів із закупівлі робіт, в більшості випадків цілком достатньо в якості технічної специфікації використати відомість обсягів робіт та відомість ресурсів. Тобто, для підготовки тендерної документації уповноваженій особі потрібно мати відомості обсягів робіт та відомості ресурсів. В цій публікації з’ясуємо чи може уповноважена особа для підготовки тендерної документації на закупівлю робіт в будь-якому випадку отримати від профільних служб замовника відомості обсягів робіт та відомості ресурсів. Порядок проектування та будівництва об’єктів Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон про містобудування) проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва та майбутній об’єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів (крім об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об’єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об’єкт (його складову). Отже, для будівництва об’єкта в обов’язковому порядку здійснюється розроблення проектної документації. Придаємо, що будівництво - це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва. З’ясуємо які ж документи відносяться до проектної документації. У визначеннях термінів, наведених в статті 1 Закону про містобудування, вказується, що проектна документація це: - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення; - кошториси об’єктів будівництва. Звісно, нас цікавлять документи, які відносяться до кошторисів об’єкта будівництва, а тому визначимось які ж це документи. Формуємо предмет закупівлі робіт з урахуванням Настанови з визначення вартості будівництва Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15.04.2020 № 708, унормовано, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі – Настанова), затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Розглянемо детальніше Настанову з визначення вартості будівництва. Перш за все необхідно відмітити, що Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Пунктом 3.7. Настанови передбачено, що для визначення кошторисної вартості об’єктів будівництва, їх черг та/або пускових комплексів складається інвесторська кошторисна документація таких видів: — локальні кошториси; — локальні кошторисні розрахунки; — об’єктні кошториси; — об’єктні кошторисні розрахунки; — кошторисні розрахунки; — зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва; — зведення витрат; — відомості кошторисної вартості об’єктів, що входять до пускових комплексів; — відомості кошторисної вартості об’єкта будівництва та робіт з охорони довкілля; — відомості ресурсів до відповідних кошторисів та кошторисних розрахунків. В пункті 3.8. Настанови уточняється, що склад інвесторської кошторисної документації визначається залежно від стадії проектування та технічної складності об’єкта будівництва. На стадіях техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект складається така кошторисна документація: 1) зведення витрат (у разі, коли будівництво передбачається здійснювати окремими чергами); 2) зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва; 3) об’єктні та локальні кошторисні розрахунки; 4) кошториси на проектні та вишукувальні роботи. На стадії проект складається: 1) зведення витрат (у разі, коли будівництво передбачається здійснювати окремими чергами); 2) зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва; 3) об’єктні кошториси; 4) об’єктні кошторисні розрахунки; 5) локальні кошториси; 6) локальні кошторисні розрахунки; 7) відомості ресурсів до локальних кошторисів, локальних кошторисних розрахунків; 8) відомості ресурсів до об’єктних кошторисів, об’єктних кошторисних розрахунків; 9) відомості ресурсів до зведених кошторисних розрахунків вартості об’єкта будівництва; 10) кошторисні розрахунки; 11) відомості кошторисної вартості об’єктів, що входять до пускового комплексу; 12) кошториси на проектні, науково-проектні та вишукувальні роботи. На стадії робочий проект складається: 1) зведення витрат (у разі, коли будівництво передбачається здійснювати окремими чергами); 2) зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва; 3) об’єктні кошториси; 4) локальні кошториси; 5) відомості ресурсів до локальних кошторисів; 6) відомості ресурсів до об’єктних кошторисів; 7) відомості ресурсів до зведених кошторисних розрахунків вартості об’єкта будівництва; 8) кошторисні розрахунки; 9) відомості кошторисної вартості об’єктів, що входять до пускових комплексів; 10) кошториси на проектні, науково-проектні та вишукувальні роботи. В Настанові не передбачено відомостей обсягів робіт та відомостей ресурсів? Повертаючись до методичних рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства, пригадуємо, що Мінекономіки рекомендує формувати вимоги до предмета закупівлі та кваліфікації учасників на підставі проектно-кошторисної документації та діючих будівельних норм зокрема, відомостей обсягів робіт та відомостей ресурсів. Але як ми бачимо, Настанова передбачає складання трьох видів відомостей ресурсів: до локальних кошторисів, до об’єктних кошторисів, до зведених кошторисних розрахунків вартості об’єкта будівництва. Які ж відомості обрати замовнику? Відповідно до Настанови, зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва – кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, який включає кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати, та складається на основі об’єктних кошторисів та/або об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат. Отже, для підготовки тендерної документації беремо відомості ресурсів до зведених кошторисних розрахунків вартості об’єкта будівництва, які будуть включати повну кошторисну вартість об’єкта будівництва. Нижче прикріплено додаток 11 до Настанови форма «Відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва». Дана форма містить, в тому числі, вартісні величини, які не варто переносити в тендерну документацію. Для підготовки технічної специфікації у вигляді відомостей обсягів робіт та відомостей ресурсів формуємо таблицю, яка буде складатися з 4 стовпчиків: номер по порядку; найменування; одиниця виміру; кількість. Договірна ціна та відомість обсягів робіт В примірному договорі підряду в капітальному будівництві, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 27.10.2005 N 3 "Про затвердження Примірного договору підряду в капітальному будівництві", передбачено, що договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною Договору. Тобто договірна ціна - це фінальна вартість виконання робіт, узгоджена сторонами. В додатку 30 до Настанови приводиться форма договірної ціни, яка прикріплена нижче. Приведемо найменування витрат, передбачених у формі договірної ціни: Розділ І. Будівельні роботи Прямі витрати, в т.ч. Заробітна плата Вартість матеріальних ресурсів Вартість експлуатації будівельних машин та механізмів Загальновиробничі витрати Кошти на зведення (пристосування) та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд Кошти на виконання будівельних робіт у зимовий період (на обсяги робіт, що плануються до виконання у зимовий період) Кошти на виконання будівельних робіт у літній період Разом Прибуток Кошти на покриття адміністративних витрат будівельної організації Кошти на покриття ризиків Кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами Разом (ч.ч.1 – 10) Податки, збори, обов’язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва (крім ПДВ) Разом по розділу І Податок на додану вартість Всього по розділу І Розділ ІІ. Устаткування, меблі та інвентар Витрати на придбання та доставку устаткування на будову Разом по розділу ІІ Податок на додану вартість Всього по розділу ІІ Всього договірна ціна (р.І + р.ІІ) Проаналізувавши форму договірної ціни, ми не бачимо даних з відомостей обсягів робіт. Закономірно виникає питання, а навіщо Мінекономіки рекомендує в тендерній документації формувати вимоги до предмета закупівлі із використанням відомостей обсягів робіт. Так, в цілому для розрахунку договірної ціни достатньо відомостей ресурсів. В той же час, майбутній виконавець робіт повинен розуміти, які саме роботи він буде виконувати і чи має він можливості виконувати заявлені замовником роботи. Визначення вартості об'єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника Також варто згадати, що в Настанові є розділ V Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни). Даним розділом передбачено зокрема, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів. Замовники інколи включають в тендерну документацію вимогу щодо формування ціни пропозиції з урахуванням положень Настанови, тобто з врахуванням і попереднього абзацу. Але учасники не завжди зважають на таку вимогу, а тому пропонуємо ознайомитися з наслідками такого підходу для замовника в публікації "Кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням робіт". З огляду на викладене, шукаючи відповідь на питання про можливість уповноваженої особи отримати для підготовки тендерної документації відомість обсягів робіт та відомість ресурсів приходимо до висновку, що оскільки мова йде про будівництво об’єктів із залученням бюджетних коштів, то відомість ресурсів до зведених кошторисних розрахунків вартості об’єкта будівництва обов’язково буде наявною в проектній документації, а тому уповноважена особа вправі вимагати надання їй відомостей ресурсів до зведених кошторисних розрахунків вартості об’єкта будівництва. dodatok-11 - форма «Відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва» dodatok-30 - форма договірної ціни.