Мінекономіки у листі № 3323-04/18059-06 від 20.02.2026 надало роз’яснення щодо актуальних змін у Особливостях здійснення публічних закупівель, зокрема в частині перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Найбільш дискусійним виявилося питання щодо публікації замовниками інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Приміром, монополісти з розподілу електроенергії взагалі не вважають необхідним надавати якісь довідки про бенефіціарів, а це ставить замовника у скрутне становище — як дотриматися вимог законодавства і не заблокувати закупівлю життєво важливих послуг. Тож розглянемо опубліковане Мінекономіки роз’яснення та спробуємо отримати відповіді на болючі питання.
Щодо незастосування вимоги про ступінь локалізації
Згідно зі змінами до пункту 3 Особливостей, внесеними постановою № 112, вимоги про ступінь локалізації не застосовуються до здійснення замовником до 1 травня 2026 р. закупівлі парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.
Таким чином, вимоги щодо ступеню локалізації, встановлені пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, не застосовуються замовниками на встановлені товари, які необхідні саме для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.
Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель
Відповідно до внесених змін згідно з пунктом 3 Особливостей, закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором, та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, зокрема в технічній специфікації, які б обмежували можливість участі українських виробників.
Щодо оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників в електронній системі закупівель
Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі – Закон у сфері запобігання та протидію) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону у сфері запобігання та протидію, кінцевий бенефіціарний власник (далі – КБВ) – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
Питання щодо інформації про КБВ та структуру власності регулюються статтею 51 Закону у сфері запобігання та протидію. Так, згідно частини першої статті 51 Закону у сфері запобігання та протидію юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності.
Водночас звертається увага, що згідно частини восьмої статті 51 Закону у сфері запобігання та протидію вимоги цієї статті не поширюються, зокрема на політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об’єднання, адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, релігійні організації, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).
Також, виходячи з положень статті 51 Закону у сфері запобігання та протидію, обов’язок мати інформацію про КБВ або його відсутність, підтримувати її в актуальному стані та подавати для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) стосується юридичних осіб (резидентів).
Поряд з цим, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави регулює Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.
Так, зокрема згідно з пунктами 1 і 2 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” в ЄДР містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ідентифікаційний код).
Отже, відомості про КБВ містяться в ЄДР саме стосовно юридичних осіб. Зміни до Особливостей, внесені постановою № 112, передбачають, що розкриття інформації про КБВ постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) та відображення такої інформації в електронній системі закупівель (далі – ЕСЗ) вимагається під час закупівлі стосовно звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, щодо пунктів 9, 11, 13, 86, 89, 90 Особливостей, а також відкритих торгів.
Згідно з абзацом сьомим пункту 9 Особливостей звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити таку інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник – іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, – усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Така інформація про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену цим абзацом інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).
Виходячи з пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (зі змінами), таке розміщення інформації в ЕСЗ здійснюється замовником у разі закупівлі згідно з пунктами 9, 11, 13, 86, 89, 90 Особливостей або учасником процедури закупівлі у разі проведення відкритих торгів, шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в ЕСЗ, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/учасника.
При цьому зазначаємо, що оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, з питань технічної реалізації вимог законодавства в ЕСЗ слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Щодо порядку перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих торгів
Зміни до Особливостей, внесені постановою № 112, передбачають, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому – дев’ятому цього пункту, зокрема зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами, а також спосіб підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник – іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, – усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
При цьому, виходячи з підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: у ЄДР відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (для учасника процедури закупівлі — резидента); учасник процедури закупівлі – нерезидент не надав інформації про КБВ, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації.
З огляду на зазначене, при здійсненні процедури відкритих торгів згідно Особливостей, у разі якщо учасник є резидентом, замовник перевіряє інформацію про КБВ, керуючись вимогами пункту 47 Особливостей та даними ЄДР. При цьому для учасника-нерезидента перевірка здійснюється відповідно до способу підтвердження, встановленого замовником у тендерній документації.
Разом з тим, відповідно до пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в ЕСЗ у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 Особливостей, зокрема: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (для учасника процедури закупівлі – резидента), або учасник процедури закупівлі – нерезидент не надав інформації про КБВ, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації.
При цьому згідно з пунктом 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Отже, Особливостями встановлено, що виправленню невідповідностей протягом 24 годин підлягає випадок відсутності інформації про КБВ, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, щодо учасника процедури закупівлі – нерезидента, у разі встановлення такої вимоги у тендерній документації.
Щодо підстав для здійснення закупівель без використання відкритих торгів/електронного каталогу
Відповідно до пункту 13 Особливостей замовникам надано право здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, коли вартість закупівлі становить або перевищує для товарів і послуг (крім поточного ремонту) 100 тис. гривень, для послуг з поточного ремонту 200 тис. гривень, для робіт 1,5 млн гривень.
Так, перелік випадків, встановлений пунктом 13 Особливостей, який надає право для укладення прямого договору, доповнено наступними пунктами:
27) здійснюється до 1 березня 2026 р. закупівля товарів, робіт та послуг, необхідних для надання державної підтримки, визначеної підпунктом 7 пункту 2 додатка 1 до Порядку використання коштів державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2024 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3747), а саме закупівля та доставка для задоволення потреб дітей з інвалідністю підгрупи А портативних зарядних станцій орієнтовною ємністю 2 кВт•год;
28) здійснюється до 31 грудня 2026 р. закупівля парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, силових трансформаторів, автотрансформаторів, трансформаторів тока, трансформаторів напруги, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.
Слід зазначити, що підпункт 28 пункту 13 Особливостей дозволяє здійснити закупівлю протягом певного періоду – до 31 грудня 2026 року та містить визначений перелік предметів закупівель, які можуть придбаватися без використання відкритих торгів/електронного каталогу. Для здійснення закупівель вказаного обладнання та його комплектуючих необхідною умовою є мета подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.
Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 6 Кодексу цивільного захисту України для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших органів державної влади, підприємств, установ та організацій, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації Кабінетом Міністрів України утворюється Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі – Державна комісія).
Відповідно до пункту 3 Положення про Державну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2015 № 18 зі змінами, основними завданнями Державної комісії, зокрема є: визначенням меж зони надзвичайної ситуації; встановленням кількісних та якісних показників виведення з ладу транспортних засобів, промислових, громадських і житлових будинків та споруд, комунальних і енергетичних мереж, засобів зв’язку, магістральних газо-, нафто- або інших трубопроводів, залізничних вузлів, портів, мостів, шляхопроводів тощо.
Рішення Державної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади.
Доповнення пункту 13 Особливостей підпунктами 27 і 28 внесені на виконання рішень Кабінету Міністрів України, прийнятих на засіданнях 28.01.2026 (п. 2.6 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026), за результатами опрацювання пропозиції Мінрозвитку разом із Міненерго та Держенергоефективності, а також 30.01.2026 (Протокол засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026).
Крім цього, з метою подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня воєнного та техногенного характеру в електроенергетичних системах, спричинених ракетно-дроновими атаками Російської Федерації, та відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 15 січня 2026 р. № 39 “Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах” (зі змінами).
Принагідно інформуємо також, що змінами, внесеними до Особливостей, уточнено норму підпункту 2 пункту 19 Особливостей, а саме: змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків.
АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова
