Захищено: Оскаржуємо висновок моніторингу без пропуску строку

Статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель, який передбачає, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – Висновок). У Висновку може бути зазначена інформація про відсутність порушення (порушень) або ж навпаки – зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Які ж можуть бути дії замовника, якщо у Висновку зазначається порушення, але замовник не погоджується з виявленим порушенням?

Дії замовника у разі незгоди з висновком моніторингу Частиною десятою статті 8 Закону передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається замовником в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Іншими словами, замовник протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення Висновку повинен подати позов до суду про визнання протиправним та скасування висновку моніторингу. Якщо ж замовник пропустить строк у 10 робочих днів, то найгіршим варіантом розвитку подій буде повернення позовної заяви або залишення її без розгляду, і як наслідок – замовник вже не зможе скористатися судовим захистом. Вбачається, що інколи строк в 10 робочих днів може бути замалим, а тому звернемо увагу на деякі моменти, які потрібно враховувати замовнику при подачі позову.

Замовник подав позовну заяву на Висновок моніторингу Отримавши позовну заяву замовника, суд розглядає її та з’ясовує:

чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ); чи подано позов у строк, установлений законом (в нашому випадку – це 10 робочих днів); якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку то чи є заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом В КАСУ міститься чимало вимог до подачі позову, а тому зупинимось на деяких, які потребують першочергової уваги.

Представництво юридичної особи в суді Частиною третьою статті 55 КАСУ передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб’єкта владних повноважень), або через представника.

Тобто представляти юридичну особу може:

керівник; член виконавчого органу; інша особа, адвокат. Повноваження керівника, члена виконавчого органу чи іншої особи повинні бути підтвердженні законом, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом). Адвокат представляє клієнта підставі договору про надання правової допомоги.

Вищесказане означає, що якщо керівник замовника знаходиться у відпустці, то підписати позовну заяву може бути нікому. За такої обставини можна пропустити строк подачі позову до суду. У разі пропуску строку потрібно подавати заяву про поновлення строку з поважних причин, а от чи визнає суд відпустку керівника замовника поважною причиною для поновлення строку – питання риторичне. Що в такій ситуації може вчинити уповноважена особа, яка проводила закупівлю та зацікавлена не пропустити відведений Законом строк для подачі позову на Висновок моніторингу? Припускається, що уповноважена особа може самостійно підписати позов та направити його до суду. Отримавши позов, підписаний уповноваженою особою, яка не має на це повноважень – суд залишить позов без руху та надасть позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Тобто, якщо уповноважена особа самостійно вирішить подати позов, то не зважаючи на те, що суд не прийме таку заяву до розгляду, замовник отримає додатковий строк для подачі позову. Думається, що керівник за наданий судом додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви повернеться з відпустки і позов буде підписано особою, повноваження якої підтвердяться належним чином.

Варто добавити, що в ухвалах Верховного Суду в адміністративних справах №820/4389/17 від 02.05.2018 року, №822/2974/17 викладена наступна судова позиція: «звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво».

Подаємо копії документів, засвідченні відповідно до ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» До позовної заяви необхідно додати письмові докази, які подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ", передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідченню підлягає кожний аркуш документа. Копії документів, що подаються позивачем в якості доказів, повинні бути завірені особою, щодо якої надано докази на підтвердження наявності у неї відповідних повноважень.

Користуємось послугами Укрпошти - національного оператора поштового зв’язку Позов обов’язково повинен бути направленим до відповідача, в нашому випадку до підрозділу державної аудиторської служби, який прийняв Висновок. До позовної заяви потрібно додавати доказ отримання відповідачем позову, тобто копії зворотного поштового повідомлення про вручення відправлення.

Необхідність сплати судового збору за подання позову До позовної заяви додається документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підтвердженням сплати судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Так як уповноважена особа навряд чи зможе заплатити судовий збір, то в переліку поданих доказів можна вказати платіжне доручення, а суд складе акт про відсутність платіжного доручення та надасть строк для усунення даного недоліку.

Отже, враховуючи, що керівник замовника може бути у відпустці / на лікарняному, уповноваженій особі варто діяти рішуче та з метою не пропустити подачу позову в строк 10 робочих днів з дня публікації Висновку, самостійно підготувати та подати позов, усвідомлюючи відсутність належних повноважень. При цьому, як вже зазначалось, суд виявить допущені недоліки при подачі позову та надасть замовнику строк для їх усунення, таким чином буде виграно час для підготовки та подачі позову особою з належними повноваженнями.

Якщо підсумувати вищевикладене, уповноважена особа може опинитися не в простій ситуації, коли потрібно оскаржити Висновок до суду. В той же час, не склавши руки та проявивши ініціативу можна виграти час та не втратити шанси на успішне оскарження Висновку.

Захищено: Оскаржуємо висновок моніторингу без пропуску строку

InfoTender

Алгоритм першої зміни ціни в договорі постачання електричної енергії

Популярні публікації

Настанова з визначення вартості будівництва (із змінами 1-5)

Вимоги тендерної документації щодо формування договірної ціни

Внесення змін до постанови про Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану

Зв’язок

Вітаємо!

Create New Account!

Змініть свій пароль

Ви впевнені, що бажаєте розблокувати цю публікацію?

Ви впевнені, що хочете відмінити переплату?