Захищено: Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Стаття І.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Кабінет Міністрів України постановою від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі – Постанова) затвердив Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (далі – Порядок підтвердження локалізації) та Порядок проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі – Порядок проведення моніторингу). Постанова розширює та уточнює положення пункту 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, а тому розглянемо вплив Постанови на публічні закупівлі в декількох публікаціях. Дана ж публікація буде присвячена ціновій межі до якої діє локалізація та визначенню країн до яких цінова межа застосовується.

Формуємо додаткові вимоги, закуповуючи товар з Переліку В публікації « Закуповуємо товари щодо яких діє преференція про локалізацію » ми зробили висновок, що зміни до Закону щодо локалізації вимагають сформувати нові вимоги в тендерній документації, у разі закупівлі замовником товару із переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі – Перелік). Як приклад ми вирішили, що нам потрібно закупити насос, який входить до Переліку. Звісно для задоволення виробничої потреби нам потрібно придбати насос з певними технічними характеристиками. Уявімо, що нам потрібно придбати насос лише з однією технічною характеристикою, а саме потужністю 250 кВт.

Оскільки ми вже знаємо, що насос входить до Переліку, то під час здійснення закупівлі нам потрібно враховувати норми Закону про локалізацію та Постанову.

Фактори, які впливають на закупівлю товарів з Переліку Отже, закуповуючи насос, ми повинні зважати на наступне. Спочатку давайте пригадаємо, що в Законі є норми частини першої статті 6, якими передбачено пріоритетність застосування норм міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Постанова нагадує нам про це та в пункті 3 Поряду підтвердження локалізації визначає, що дія Порядку не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни , з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», що підтверджується сертифікатом про походження товару .

Тобто, якщо замовник купує насос вартість якого дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, то Закон в частині локалізації не застосовується, бо діє норма міжнародного права. Але локалізація не діятиме виключно для товару з певних країн, список яких відповідно до Постанови публікує Мінекономіки. Якщо ж буде запропоновано товар з інших країн, не включених в список Мінекономіки, то норми Закону про локалізацію діятимуть не залежно від очікуваної вартості закупівлі. Тож визначимось з граничною сумою товару та списком країн.

Визначаємо максимальну граничну вартість для застосування локалізації З тексту <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_050#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%20%D0%B4%D0%BE%20%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%0A%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%2C%20%20%D0%BD%D0%B0%20%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%20%D0%BD%D0%B5%20%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D1%83%2C%20%20%D0%BD%D1%96%D0%B6%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%0A%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%83%20%D1%83%20%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%20I." target="_blank" rel="noopener">Угоди про державні закупівлі , розміщеному на сайті Верховної ради взнаємо, що частиною четвертою статті 1 унормовано, що Угода застосовується до будь-якого контракту щодо закупівлі, на суму не меншу, ніж відповідні граничні значення визначену у Додатку I.

Додаток І із змінами виділяє декілька категорій замовників та встановлює для них різні граничні значення, а саме:

центральні урядові органи: для товарів - 130 000 СПЗ; інші органи влади: для товарів - 200 000 СПЗ; інші установи, підприємства чи організації: для товарів - 400 000 СПЗ. В додатку І наводить більш детальний перелік замовників, а тому кожен замовник самостійно може визначитись до якої категорії він буде відноситися і яку межу він буде застосовувати, а на сайті Національного банку України замовник може взнати офіційний курс СПЗ до гривни.

В іншому договорі, а саме в Угоді про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами визначено інші порогові значення, які повинні бути однаковими як для сторони ЄС так і для України. Приміром, порогове значення в розмірі 135 000 EUR застосовується для державних договорів на поставку товарів та надання послуг для центральних державних органів. Як бачимо, порогові значення у вищенаведених угодах відрізняються.

При цьому замовникам потрібно пам'ятати, що іншими міжнародними договорами можуть бути встановлені інші порогові межі, після яких локалізація не застосовуватиметься. Зважаючи на певну складність відслідковувати всі міжнародні договори і ймовірність допустити помилку із визначенням порогової межі, виникає питання відповідальності. Вбачається можливим притягнення замовника до адміністративної відповідальності за невідхилення/відхилення тендерних пропозицій та/або визнання договору недійним. Отже, замовникам потрібно бути уважними при здійсненні закупівель з публікацією оголошення англійською мовою - оскільки поріг цих торгів сигналізує про високу ймовірність дії міжнародного договору. Учасникам не варто стояти осторонь та корегувати замовників, якщо останні допускають помилки в порогових межах, так як саме учасник у разі визнання договору недійсним може отримати значних збитків за результатами реституції.

Перелік країн з якими Україною укладено договори в сфері закупівель В пункті 3 Постанови унормовано, що перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, публікується на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

В новині на сайті Мінекономіки від 03.08.2002 вказується, що вимоги щодо локалізації не розповсюджуються на продукцію з країн, з якими Україна підписала Угоди про вільну торгівлю, а також на товари учасників Угоди про державні закупівлі. Це, зокрема, країни ЄС, Японія, США, Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Канада (повний перелік країн та порогові значення для винятку публікуються на офіційному сайті Мінекономіки).

Оскільки перелік країн постійно змінюється, то може виникнути ситуація, коли замовник зробить оголошення, а під час строку подання тендерних пропозицій перелік країн розшириться чи звузиться, а тому замовник повинен врахувати подібну ситуацію у положеннях тендерної документації.

Підсумовуючи викладене, в тендерній документації замовника, в залежності від очікуваної вартості закупівлі, можуть бути зокрема наступні положення:

якщо замовник є, приміром, Антимонопольним комітетом України, то купуючи насос вартістю 130 тис. СПЗ (за курсом НБУ на 05.08.2022 6 272 461,00 грн) в тендерній документації може бути вказано таке: якщо товар має походження з країни, на яку не поширюється положення пункту 3 Поряду підтвердження локалізації то до такого товару буде застосовано норми Закону щодо локалізації; щоб відповісти на питання чи застосовувати норми Закону про локалізацію, потрібно ідентифікувати країну походження товару, а тому від учасника в складі тендерної пропозиції вимагаємо подання сертифікату про походження товару. Добірка матеріалів на дану тему

Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Стаття І

Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Стаття ІІ

Захищено: Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Стаття І.

InfoTender

Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Стаття ІІ

Популярні публікації

Настанова з визначення вартості будівництва (із змінами 1-5)

Вимоги тендерної документації щодо формування договірної ціни

Внесення змін до постанови про Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану

Зв’язок

Вітаємо!

Create New Account!

Змініть свій пароль

Ви впевнені, що бажаєте розблокувати цю публікацію?

Ви впевнені, що хочете відмінити переплату?