В Україні діє Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (надалі – Закон). Даний Закон, в тому числі, регулює певні аспекти закупівельної діяльності. Приміром, відповідно до Закону під час закупівлі комп’ютерних програм для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності обов’язковою умовою є наявність користувацького інтерфейсу державною мовою. Також даний Закон вказує, що маркування лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, а також інструкції про застосування та короткі характеристики таких лікарських засобів та медичних виробів можуть викладатися мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), за умови забезпечення постачальником супроводу кожної упаковки лікарського засобу чи медичного виробу перекладу тексту маркування та інструкції про застосування і короткої характеристики такого лікарського засобу або медичного виробу державною мовою. Але загадані норми стосуються вузького кола замовників, а от чи має Закон певний вплив на діяльність всіх замовників , взнаємо з рішення органу оскарження
Відповідно до статі 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в тендерній документації обов’язково повинна бути вимога стосовно мови, якою повинні бути складені тендерні пропозиції. При цьому Закон про закупівлі не вказує, що тендерні пропозиції повинні бути подані лише українською мовою. В теорії такий підхід має сенс, оскільки можливість подання пропозицій, приміром, поряд з українською і англійською мовою, може збільшити шанси замовника на залучення іноземних компаній і можливо – проведення вдалішої закупівлі.
На практиці ж замовники можуть зіштовхнутися з ситуацією надання учасниками документів російською мовою. Це, як правило, документи, які були підготовлені за часів радянського союзу, а саме: трудові книжки, різноманітні паспорти на машини та обладнання, інструкції з експлуатації тощо. Оскільки подання пропозиції іншою мовою, ніж зазначено в тендерній документації є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника, то замовник або повинен вимагати від учасників переклад або ж дозволити подання документів російською мовою.
Хоча обмеження можливості надання учасниками всіх документів лише українською не викликає запитань, а от можливість подання документів російською з одного боку може викликати запитання, а з другого може спростити підготовку пропозицій учасникам та відповідно може збільшити кількість учасників, що позитивно відобразиться на результатах аукціону.
Тому часто в тендерних документаціях можна зустріти вимогу, яка визначає мову тендерних пропозицій в наступній редакції: «Тендерна пропозиція та усі документи, підготовлені безпосередньо учасником повинні бути складені українською мовою. Всі інші документи, що мають відношення до тендерної пропозиції, документи та інформація щодо підтвердження відповідності вимогам цієї тендерної документації, можуть бути складені українською або російською мовами».
Але потенційному учаснику не сподобалась така вимога в тендерній документації і він вирішив оскаржити вимогу в АМКУ. За результатами скарги орган прийняв рішення №10677-р/пк-пз від 14.05.2021, в якому встановив наступне:
Скаржник зазначає, що дозвіл використання російської мови в тендерних документах є неправомірним та протирічить вимогам ЗУ “Про забезпечення функціонування української мови як державної”: ст. 13 “п.5. Мовою локальних актів, що регулюють діяльність підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, є державна мова.” “п.6. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.” Тобто, навіть до розгляду Замовник не має права прийняти документ російською мовою.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Скаржник не довів та документально не підтвердив неможливість виконати наведену вище умову Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведена вище умова Документації порушує його права та законні інтереси, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
Як бачимо з рішення АМКУ, орган оскарження не дає оцінку правомірності вимоги замовника, а лише констатує, що дана вимога ніяк не може вплинути на участь скаржника в тендері. Звісно інші державні органи можуть мати іншу думку з даного питання, а тому замовнику варто зважено підходити до всіх вимог тендерної документації.
АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова
