Захищено: Виконуємо роботи до 30.09.2023 чи по 30.09.2023

В Податковому кодексі України (далі – ПКУ) можемо зустріти різні конструкції за допомогою яких законодавець визначає терміни. Приведемо декілька прикладів з ПКУ:

тимчасово, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно , встановити ставки акцизного податку на такі товари; норми пунктів 120-2.1-120-2.3 статті 120-2 не застосовуються до акцизних накладних/ розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року ; до 15 січня 2021 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-2 цього Кодексу за порушення строків реєстрації акцизних накладних, складених на операції з реалізації пального, здійснені з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно; тимчасово, до 1 січня 2023 року , сплата акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 1 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 1 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 1 квітня 2022 року. Як бачимо, щоб визначити терміни, законодавець використовує чотири різні конструкції:

до 1 січня 2023 року; до 31 грудня 2024 року включно; по 30 листопада 2019 року; по 31 грудня 2020 року включно. Зробимо припущення, що Податковий кодекс України та зміни до нього перед прийняттям проходить через літературних редакторів, а тому приведені вище конструкції можуть бути правильними та мають право на існування.

Звісно, замовники та учасники в своїх документах використовують всі вищенаведені конструкції. Але якщо врахувати, що наведені конструкції різні, то мабуть і семантичний зміст цих конструкцій також різний? Різний зміст може мати різне тлумачення і відповідно різні наслідки. На прикладі рішення органу оскарження розберемось як же допустимо визначати терміни в документах замовників та учасників.

Закон – Закону України «Про публічні закупівлі»; Закупівля – відкриті торги по закупівлі робіт з реконструкція їдальні з ідентифікатором закупівлі UA-2023-04-14-002967-a ; Рішення – рішення органу оскарження № 6523-р/пк-пз від 15.05.2023.

Вимога, встановлена замовником в тендерній документації Однією з істотних умов договору про яку домовляються сторони є строк. Якщо мова йде про договір підряду, то можливість підрядника виконати роботи в строк залежить від багатьох факторів, зокрема кількості працівників, фінансової спроможності, матеріально-технічної бази підрядника тощо. З метою отримання певних гарантій вчасного виконання робіт, замовники в тендерних документаціях роблять акцент на строки. Такий акцент робиться шляхом встановлення в тендерній документації вимоги щодо надання учасниками документів, в яких буде зазначено строк, що свідчитиме як мінімум про ознайомлення учасника про необхідний строк виконання робіт.

Так, в Закупівлі замовником встановлено, що строк виконання робіт не може перевищувати строки, які вказані в тендерній документації, а учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію про строк виконання робіт у вигляді календарного графіка виконання робіт.

Недотримання в тендерній пропозиції переможця строків виконання робіт, встановлених в тендерній документації? На виконання вимоги надати у складі тендерних пропозицій інформації про строк виконання робіт у вигляді календарного графіка виконання робіт, переможцем у складі пропозиції надано календарний графік виконання робіт № 811/27 від 19.04.2023 року.

Згідно наданого календарного графіку виконання робіт №811/27 переможець планує виконати роботи "Обладнання водопровод і каналізація" та "Придбання будівельних матеріалів та комплектуючих" серпень 2023 року - 30.09.2023. Відповідно з пунктом 4.3 розділу І тендерної документації, строк поставки товарів (надання послуг, виконання робіт) - протягом 2023 р., до 30.09.2023.

На рішення замовника про визначення переможця було подано скаргу, в якій скаржник зазначає, що останнім днем виконання робіт згідно з умовами ТД є 29.09.2023, тобто дата до 30.09.2023 . Отже, всупереч вимогі частини 6 розділу ІІІ ТД, переможцем надано календарний графік виконання робіт зі строком виконання робіт, який перевищує строки, які вказані в Документації.

Тобто, переможець вказав строк виконання робіт як період серпень 2023 року - 30.09.2023, отже останнім днем виконання робіт буде 30.09.3023, але на думку скаржника останнім днем виконання робіт повинно бути 29.09.2023.

Заперечення замовника на скаргу учасника В заперечення на скаргу замовник вказує, що відповідно до частини другої статті 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно з частиною другою статті 252 зазначеного Кодексу термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Замовник також зазначає, що деякі питання, пов'язані із застосуванням прийменників "до", "по" для визначення терміну розглянуто Міністерством юстиції України у вигляді листа від 15.06.2020 №26245/14036-33-20/8.1.2 "Щодо неоднакового застосування прийменників "до" і "по" на позначення кінцевої календарної дати та прийменника "до" в поєднанні з числівниково іменниковою формою".

Тож розглянемо детально згаданий лист Мінюсту.

Лист Мін’юсту від 15.06.2020 р. № 26245/14036-33-20/8.1.2 “Щодо неоднакового застосування прийменників "до" і "по" на позначення кінцевої календарної дати та прийменника "до" в поєднанні з числівниково-іменниковою формою” Міністерство юстиції України розглянуло лист щодо деяких питань, пов’язаних із застосуванням прийменників “до”, “по” для визначення терміну, і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до частини другої статті 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з частиною другою статті 252 зазначеного Кодексу термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Слід зазначити, що досить часто для визначення терміну з календарною датою вживаються прийменники “до” або “по”. При цьому законодавство не містить правил, якими варто керуватися при визначенні терміну у разі такого формулювання.

Водночас в науковій літературі зазначається, що для позначення початкової і кінцевої дати, тобто певного періоду часу, у документах прийменник з треба вживати в парі з прийменником до . Інколи, щоб увиразнити входження певної дати до встановленого терміну, додають прислівник включно . Проте його вживання поряд з останньою датою недоречне . Прийменники до і по визначають кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь, проте вони розрізняються сферами свого використання: до закріплений за офіційно-діловим стилем, а по – за розмовним. Отже, в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно вживати лише прийменник до .

Крім того, мають місце непоодинокі випадки, коли порушене питання щодо визначення терміну, пов’язаного із вживанням прийменника “до” стає предметом судового розгляду.

Так, крім наведених у листі посилань на судові рішення, відомі також інші судові справи, в яких висловлені певні правові позиції щодо використання прийменників “до” або “по” для визначення терміну у конкретних правовідносинах.

Наприклад, щодо терміну дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13 червня 2018 року у справі № 815/1298/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 814/4170/15 зазначено: “дата закінчення поєднана з прийменником “до”, у зв’язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь”.

У свою чергу щодо виконання грошового зобов’язання Вищим господарським судом України у постанові від 13 грудня 2016 року у справі № 910/21225/15 зазначено, що якщо у договорі виконання грошового зобов’язання визначається до настання певного терміну, до 01 грудня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов’язання вважається день, що передує цьому терміну (30 листопада 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов’язання визначено “по 01 грудня 2014 року” або “включно до 01 грудня 2014 року”, то останнім днем виконання такого зобов’язання буде 01 грудня 2014 року.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань” від 17 грудня 2013 року № 14.

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до положень частини першої, пунктів 2, 6 частини другої статті 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі – Закон) найвищим судом у системі судоустрою України є Верховний Суд, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, зокрема, здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

При цьому згідно з положеннями частини восьмої статті 37 Закону у Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом.

Пленум Верховного Суду є колегіальним органом, до складу якого входять усі судді Верховного Суду, який, зокрема, з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику застосування матеріального і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані; за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ (частина перша, пункти 10 1 , 10 2 частини другої статті 46 Закону).

Водночас щодо роз’яснення трудового законодавства, зокрема питання про відпустки деяких категорій працівників, звертаємо увагу, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сферах праці, трудових відносин, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює розгляд звернень з питань, пов’язаних з його діяльністю (абзаци десятий, одинадцятий пункту 1, підпункт 299 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459).

Також інформуємо, що порушене у листі питання може бути предметом розгляду профільних науково-дослідних установ. Так, наприклад, однією з таких установ в Україні є Інститут української мови НАН України, наукові дослідження якого зосереджені на вивченні структури та сучасного стану української мови.

Висновки з Рішення органу оскарження У складі Пропозиції Переможця міститься, зокрема, календарний графік виконання робіт (файл "календарний графік_page-0001.pdf"), в якому щодо робіт "Обладнання водопровод і каналізація" та "Придбання будівельних матеріалів та комплектуючих" зазначено строки виконання: "серпень 2023 року - 30.09.2023", що не перевищує строки, які вказані в Документації .

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Втім, не зважаючи на позицію Мінюсту щодо недоречності вживання прислівника «включно» поряд з останньою датою, з метою недопущення неоднозначності трактування прийменників "до" і "по", все ж таки варто вживати прислівник «включно».

Захищено: Виконуємо роботи до 30.09.2023 чи по 30.09.2023

InfoTender

Держаудитслужба зобов’язала замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору

Популярні публікації

Настанова з визначення вартості будівництва (із змінами 1-5)

Вимоги тендерної документації щодо формування договірної ціни

Внесення змін до постанови про Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану

Зв’язок

Вітаємо!

Create New Account!

Змініть свій пароль

Ви впевнені, що бажаєте розблокувати цю публікацію?

Ви впевнені, що хочете відмінити переплату?