Раніше, в публікації Примірна тендерна документація у сфері організації харчування, ми з’ясували, що деякі рекомендації уповноваженого органу з питань закупівель не варто брати на озброєння. В даній же публікації зупинимось на рекомендаціях Мінекономіки, які будь корисними замовникам при закупівлі кейтерингових послуг. Кейтерингові послуги завойовують все більшу популярність, а тому замовникам доцільно розуміти, які вимоги і навіщо варто встановлювати в тендерній документації під час закупівлі таких послуг.
Система управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)
В примірній тендерній документації у сфері організації харчування у закладах освіти Мінекономіки пропонує вимагати від учасників подання сертифікату або інших документів, що підтверджують впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР). Давайте проаналізуємо запропоновану вимогу та можливість її включення до тендерної документації.
Що ж таке принципи системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)? НАССР – абревіатура від англійського Hazard Analysis and Critical Control Point, що в перекладі означає «аналіз небезпечних чинників та критичні точки контролю». Приміром, для сфери кейтерингових послуг це означає, що постачальник послуг повинен проаналізувати всі чинники, які впливають на якість поданого борщу в шкільній їдальні (якість сировини, умови зберігання продуктів, здоров’я персоналу, транспортування готового продукту тощо) та контролювати всі етапи від завозу сировини до сервірування.
В Україні систему управління безпечністю харчових продуктів за принципами НАССР унормовують: ДСТУ 4161-2003 «Система управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги»; ДСТУ-Н ISO/TS 22004:2009 Системи управління безпечністю харчових продуктів. Настанова щодо застосування ISO 22000:2005 (ISO/TS 22004:2005, IDT); ДСТУ ISO 22000:2019 Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі (ISO 22000:2018, IDT); Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР), затверджені наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 № 590.
Система управління безпечністю харчових продуктів базується на семи принципах:
- проведення аналізу небезпечних чинників, пов’язаних з виробництвом харчових продуктів, на всіх стадіях життєвого циклу продуктів, починаючи з розведення або вирощування і до кінцевого споживання, охоплюючи стадії обробляння, переробляння, зберігання, транспортування та реалізування. Виявлення умов виникнення небезпечних чинників і вжиття заходів щодо їх контролювання на всіх стадіях;
- визначення критичних точок етапів (операцій) технологічного процесу, в яких треба його контролювати, щоб усунути (мінімізувати) вплив небезпечних чинників або можливість їх появи. Під «етапом (операцією)» розуміють будь-яку стадію життєвого циклу харчових продуктів;
- визначення критичних меж, яких слід дотримуватись для того, щоб упевнитися, що критична точка перебуває під контролем;
- розроблення системи моніторингу, яка дає змогу забезпечити контролювання у критичних точках технологічного процесу за допомогою запланованого випробування або спостерігання;
- розроблення та застосування коригувальних дій у разі, якщо результати моніторингу свідчать про відхилення від встановлених критичних меж;
- розроблення процедур перевірки, яке дає змогу упевнитися в ефективності функціювання системи;
- документування процедур і реєстрування даних, необхідних для функціювання системи.
Вимоги, передбачені законодавством, які замовник може включити до тендерної документації
Важко не погодитись, що дотримання учасником закупівлі вище перелічених принципів дасть більшої впевненості в якості кейтерингових послуг та убезпечить замовника від проблем, пов’язаних з неякісними продуктами харчування. А чи вправі замовник вимагати від учасників дотримання цих принципів?
Як ми знаємо, абзацом першим частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що тендерна документація може містити інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. В пункті 2 частини другої статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» вказується, що оператори ринку зобов’язані розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів, тобто дотримуватись принципів НАССР.
Отже, замовники можуть керуватися рекомендаціями Мінекономіки та встановлювати до учасників вимогу підтвердження впровадження та застосування учасником постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР).
Документи, що підтверджують дотримання принципів системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)
Процитуємо дві вимоги з примірної тендерної документації на закупівлю послуг з організації харчування на підтвердження впровадження та застосування НАССР учасником :
- сертифікат або інші документи, що підтверджують впровадження та застосування постійно діючих процедур; заснованих на принципах системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР);
- акт (з позитивними висновками), складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР за формою затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 08 серпня 2019 року № 446.
Нажаль, Мінекономіки не уточнює важливі вимоги до вказаних вище документів, що може створити серйозні проблеми під час розгляду пропозицій. Слід зазначити, у разі якщо вимагається сертифікат, то варто чітко зазначити що саме буде підтверджувати сертифікат. Як приклад: чинний сертифікат відповідності ДСТУ ISO 22000:2019. Фраза з примірної тендерної документації «або інші документи» не може використовуватись в якості вимоги в тендерній документації, так як учасник на таку вимогу і дасть якийсь документ, якому не можливо буде дати належну оцінку. Також не зайвим уточнити вимоги до органу, яким видано сертифікат.
Щодо акту (з позитивними висновками), складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту, то потрібно відмітити таке. По-перше, в акті ми не зустрінемо такого поля як «висновок», тому що має на увазі Мінекономіки – можна лише здогадуватися. Натомість акт містить таке поле як «Опис виявлених порушень». Тому вимога щодо акту може бути такою: акт (без виявлених порушень), складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР за формою затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 08 серпня 2019 року № 446. По-друге, потрібно обмежити строк акту, адже за наведеного формулювання учасник може надати акт і трирічної давнини, який звісно не буде підтверджувати актуальність дотримання учасником принципів НАССР.
В певній мірі примірна документація у сфері організації харчування у закладах освіти від Мінекономіки може бути корисною для замовників, але потребує доопрацювання. А нижче можна ознайомитися з прикладом акту, складеного за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 08 серпня 2019 року № 446.
АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова
