В житті мабуть кожної уповноваженої особи присутнє хвилювання, що одного дня на електронній пошті буде отримано лист з повідомленням про початок моніторингу закупівлі. І таке хвилювання тягнеться від оголошення закупівлі до закриття закупівлі на електронній системі закупівель Prozorro (далі- ЕСЗ, Prozorro). Звісно, з певним полегшенням можна зітхнути лише після звітування про виконання договору на Prozorro, оскільки частиною першою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Тобто, після закриття договору на Prozorro, моніторинг закупівлі в електронній системі закупівлі не проводиться. В першу чергу це пов’язано з тим, що після закриття закупівлі виправити допущені порушення неможливо. Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі Пам’ятаємо, що у разі, якщо за наслідками моніторингу не буде виявлено порушень - то можна спокійно видихнути і вже майже не перейматися за цю закупівлю. А от якщо за результатом моніторингу буде виявлено порушення, то аудиторами складається висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), в якому обов’язково зазначається опис порушення та зобов’язання щодо усунення порушення. В цій публікації розглянемо три моменти: порушення, якого на думку аудиторів, допустився замовник; спосіб, яким аудитори зобов’язали усунути порушення; рішення суду щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Визначаємо способи усунення поршень, які можуть бути зазначені у висновку Для початку з’ясуємо чи є якийсь офіційно затверджений перелік способів усунення порушень. Приміром, в Законі про закупівлі серед причин відміни процедури є неможливість усунення порушень по закупівлі. Тобто, аудитори можуть вказати замовнику відмінити процедуру. Але такий спосіб усунення порушення можливий лише до укладення договору. Після підписання сторонами договору усунення порушень можливо в інші способи, про які поговоримо нижче. Звернімось до іншого нормативного акту, а саме до наказу Мінфіну від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» (далі – Наказ 552). Наказом 552 передбачено, що у разі виявлення порушення (порушень), то констатуюча частина висновку має містити посилання на пункт нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов’язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов’язання щодо їх усунення. Але наказ 552 не містить переліку способів яким же чином замовник повинен усувати порушення. Тобто маємо ситуацію, за якої законодавство не визначає яким способом замовник повинен усунути порушення, а тому аудитори можуть самостійно вирішити в який це буде спосіб. Як результат - аудитори перебувають в постійному пошуку «правильних» способів усунення порушень. Приміром, в публікації «Незакреслена редакція тендерної документації» приводиться висновок із рішення Верховного суду про один із способів усунення порушень: «усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору поставки, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи – постачальника та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками». Оскільки такий висновок Верховного суду не виключення, то аудитори інколи пропонують замовникам інші, нейтральніші способи усунення порушень, одне з яких наведемо. Усуваємо порушення шляхом недопущення порушень у подальшому Так, за результатами закупівлі робіт з будівництва Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області зобов’язало замовника до наступного: «замовнику здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень у подальшому, і протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи щодо вжиття заходів, направлених на виконання зобов'язань». На виконання такого зобов’язання замовник надає наступну інформації про усунення порушення: «З метою виконання зобов’язання щодо усунення порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку про результати моніторингу, а саме вжити заходів щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, повідомляємо, що в майбутніх закупівлях виявлені порушення будуть враховані та не будуть допущені». Іншими словами, хоча замовником було допущено порушення під час проведення процедури закупівлі, але аудитори обрали нейтральний спосіб, який фактично не зачіпає будь-яких інтересів замовника. Але чи означає обраний аудиторами спосіб усунення порушення, що аудитори не будуть притягувати службову (посадову), уповноважену особу замовника до адміністративної відповідальності? Відповідь однозначна – ні. Порушення, знайдене аудиторами за результатами моніторингу закупівлі Тепер приведемо частину тексту з висновку моніторингу про порушення, яке було знайдено аудиторами у закупівлі. «За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам тендерної документації. Так, відповідно до вимог пункту 1 та 5 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації та підпунктів 1.3 та 1.4 пункту 1 Додатку 2 до тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону учасники у складі тендерної пропозиції повинні надати: довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт за предметом закупівлі за формою», визначеною пунктом 1.3 Додатку 2 до тендерної документації. При цьому, документами, які підтверджують кваліфікацію працівників, зазначених в довідці є: копії наказів про прийняття на роботу або інших документів, що підтверджують трудові відносини» та копії дипломів, свідоцтв, посвідчень тощо». Учасник у складі тендерної пропозиції надав довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт за предметом закупівлі. В цій довідці зазначений директор, який має вищу освіту. На виконання вищезазначеної вимоги тендерної документації учасник в тендерній пропозиції надав наказ про призначення директора. Водночас тендерна пропозиція учасника не містить копії диплома про вищу освіту. Враховуючи вищевикладене, тендерна пропозиція учасника не містить документів, що підтверджує наявність вищої освіти директора, як вимагалося пунктом 1.4 Додатку 2 до тендерної документації. Не зважаючи на те, що тендерна пропозиція учасника не відповідає кваліфікаційним критеріям, відповідно до статті 16 Закону, Замовник на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону не відхилив тендерну пропозицію учасника, як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, натомість визнав його переможцем торгів та уклав з ним договір.» Якщо коротко, то з висновку аудиторів слідує, що учасник в складі тендерної пропозиції не надав диплом директора, хоча повинен був обов'язково надати. До речі, закупівля відбувалась в ті часи, коли не можна було надати учаснику 24 години на усунення невідповідностей в документах по кваліфікації. Вимога до кваліфікації працівників, зазначена в тендерній документації Звернемось до першоджерала, а саме до тендерної документації та процитуємо пункт 1.4 додатку 2, в якому наводиться перелік документів, які повинен був надати учасник для підтвердження кваліфікації працівників: «1.4. Документи, які підтверджують кваліфікацію працівників, зазначених в довідці: - копії наказів про прийняття на роботу або інших документів, що підтверджують трудові відносини; - копії дипломів, свідоцтв, посвідчень тощо». Позиція суду щодо документів на підтвердження кваліфікації директора Приведемо текст з судового рішення по справі № 210/5177/21, в якій провадження про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 164-14 ч. 3 КпАП України було закрити за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. «З матеріалів справи та інформації з веб-сайту «Прозоро» встановлено, що директор надав (завантажив) Довідку вих. №4 від 14.04.2020 року про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для належного виконання умов договору (коментар: директор зазначається в довідці першим пунктом і дійсно відсутня копія диплома про вищу освіту). Крім того, на підтвердження своїх повноважень надав копію наказу про призначення на посаду директора, а по працівникам, які будуть безпосередньо виконувати роботи за договором, надав копії наказів про призначення на посади та копії документів, які підтверджують їх кваліфікацію. Відповідно до частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником». Що ж, пригадуючи вимогу про надання документів та відсутність в тендерній пропозиції копії диплома директора, рішення суду на перший погляд здається дивним. Разом з тим, задамо питання: а що означає поняття «кваліфікація директора» та чи є якийсь документ, який може цю кваліфікацію підтвердити? Законодавство інколи висуває певні кваліфікаційні вимоги до директорів. Наприклад, керівник банку повинен мати вищу освіту, але це спеціальний випадок, а до директора звичайного суб’єкта господарювання законодавство не висуває будь-яких кваліфікаційних вимог. Оскільки відсутня законодавча вимога про кваліфікацію, то відсутній і будь-який документ, який може цю кваліфікацію підтвердити. Звісно можна сказати, що це може бути посвідчення директора, яке могло бути надано в складі пропозиції. Але посвідчення директора буде підтвердженням його посади (на підтвердження посади надано наказ) аж ніяк не кваліфікації. А про такий документ як свідоцтво директора, мабуть ніхто й не чув. Тому дійсно рішення суду має свою незаперечну логіку. Заразом, давайте будемо відвертими та визнаємо, що в даній ситуації могло бути й протилежне рішення суду. Підсумовуючи зазначене, робимо висновок, що такий спосіб усунення допущених порушень як, зобов’язання не допускати порушень в майбутньому, не гарантує від не притягнення до адміністративної відповідальності. Тому, якщо замовник отримає у висновку за результатами моніторингу зазначений спосіб усунення порушення, і якщо замовник впевнений в своїй правоті, то в подібних ситуаціях варто оскаржувати висновок аудиторів. Розглянута ситуація також показує на важливість встановлення уповноваженою особою чітких вимог в документації, які не можуть мати двоякого тлумачення.