Липень 2023 року запам’ятається гарячою температурою повітря і активними змінами до закупівельного законодавства. Ми вже розглянули зміни, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2023 р. № 677 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань публічних закупівель».
В даній публікації зупинимось на змінах, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 686 «Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Постанова № 686). Зміни стосуються закупівлі лікарських засобів та медичних виробів.
Постанова № 686 набрала чинності 11.07.2023, а тому закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, що розпочаті до 11.07.2023, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності Постановою № 686, а з 11.07.2023 для певної категорії замовників діє новий порядок закупівлі.
Закуповуємо лікарські засоби та медичні вироби через електронний каталог
Отже, Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) доповнено пунктом 11-1 такого змісту:
у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком згідно з додатком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Як бачимо, уряд вирішив понизити вартісну межу з якої замовники зобов’язані здійснювати закупівлі з використанням електронного каталогу. Згадаємо, що вартісна межа в 50 тис. гривень передбачена в Законі України «Про публічні закупівлі», а тому пониження граничної межі до 50 тисяч не є новиною для замовників. Знижуючи вартісну межу, регулятор, нажаль, одночасно і звужує способи закупівель для певного переліку лікарських засобів та медичних виробів використанням в першу чергу електронного каталогу. До речі, до переліку увійшли лікарські засоби та медичні вироби, які в більшості випадків купують майже всі замовники, які причетні до медицини.
У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту ціни пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або повторно шляхом запиту ціни пропозицій постачальників в електронному каталозі.
Варто звернути увагу, що пунктом 12 Особливостей унормовано загальний випадок оголошення запиту ціни пропозицій відповідно до якого профіль товару повинен містити більше однієї пропозиції постачальників, тобто мінімум дві пропозиції. Пункт 11-1 таких обмежень не містить, а тому замовники зможуть оголошувати запит ціни відповідно до пункту 11-1 навіть за умови наявності лише однієї пропозиції постачальника.
Відносимо замовника до закладу охорони здоров’я
Активну дискусію викликало визначення замовників, на яких поширюється Постанова 686. Так, Постанова 686 поширила свою дію на замовників, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій.
Тож наразі маємо дві думки, відповідно до яких Постанова 686 поширила свою дію:
– на заклади або підрозділи, які належать лише до військових адміністрацій;
– на всі заклади охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та на підрозділи військових адміністрацій, які пов’язані з охороною здоров’я.
Очевидно, що дискусія є наслідком невдалого формулювання норми, а тому замовники можуть обирати з двох наведених варіантів. Безпечніше для замовників обрати другий варіант тлумачення, на користь якого свідчить формулювання назви додатку до Особливостей. Назва додатку звучить так: Перелік лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу.
Звернемо увагу, що в тексті Постанови 686 між фразами «закладами охорони здоров’я» та «структурними підрозділами» стоїть сполучник “або”. В назві додатку до особливостей замість сполучника “або” стоїть кома, яка розділяє частини переліку, і як наслідок – не виникає питань із тлумаченням норми.
Якщо ж замовник зупинить свій вибір на першому варіанті, то варто зважати на можливі наслідки такого рішення. Однак для того, щоб краще розуміти норми Постанови 686, розберемось з нормативним визначенням замовників, які відносяться до закладів охорони здоров’я.
Відповідно до визначення, наведеного в статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Згідно статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру повинні містити дані про відокремлені підрозділи юридичної особи:
– ідентифікаційний код відокремленого підрозділу;
– найменування відокремленого підрозділу;
– місцезнаходження відокремленого підрозділу;
– види діяльності відокремленого підрозділу;
– відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім’я, по батькові, посада, дата народження, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв’язку з керівником відокремленого підрозділу (телефон та/або адреса електронної пошти)), наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.
Отже, якщо дані про підрозділ юридичної особи внесені до Єдиного державного реєстру та підрозділ має відповідну ліцензію, то такий відокремлений підрозділ безсумнівно є закладом охорони здоров’я. В той же час, існує ряд нормативних актів, які визначають певних юридичних осіб саме закладами охорони здоров’я.
Нижче приведемо приклади таких нормативних актів:
– наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.2017 № 507 Про затвердження Переліку закладів охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України;
– наказ Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 168 Про затвердження Переліку закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України;
– наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.08.2014 № 780 Про затвердження Переліку закладів охорони здоров’я сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
– постанова Кабінету міністрів України від 16.05.2011 № 501 Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України;
– наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385 Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров’я, посад фахівців у галузі охорони здоров’я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров’я.
З огляду на зазначене вище, робимо висновок, що замовник самостійно визначає чи відносяться він до закладів охорони здоров’я і чи розповсюджуються на нього норми пункту 11-1 Особливостей.
Також варто пам’ятати, що у разі, якщо запит ціни не відбувся, то відсутні підстави укладати прямий договір. В такому випадку замовник повинен провести відкрити торги, і якщо вони не відбудуться через відсутність пропозицій – то лише після цього з’явиться можливість укласти прямий договір. При цьому очікувана вартість закупівлі не може збільшуватись. Очевидно, це вимагає часу, а тому варто враховувати ймовірність і таких ситуацій для планування закупівель.
АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова
