На основі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 травня 2023 року по cправі № 905/77/21 (далі – Рішення).
Помилкові рішення, допущені уповноваженою особою під час розгляду тендерних пропозиції, можуть мати далекосяжні наслідки. Приміром, після виконання сторонами договору про закупівлю, прокуратура може подати позов до суду про визнання договору недійсним. Якщо суд визнає допущені помилки такими, які впливають на дійсність договору, то може бути застосовано двосторонню реституцію.
Реституція передбачає повернення сторонами отриманого, тобто якщо замовник закуповував автомобілі, то він повинен буде повернути автомобілі, а постачальник – грошові кошти. Проблема полягає в тому, що постачальник отримає вживані автомобілі, а замовник отримає знецінені грошові кошти. Якщо ж буде визнано недійсним договір поставки електричної енергії, то очевидно, що двостороння реституція неможлива, а тому чи взагалі є сенс подавати позов про визнання виконаного договору недійсним?
Цитати судового рішення
Позовна заява обґрунтовується тим, що:
- пропозицію першого учасника торгів було відхилено у зв`язку з тим, що наданий відгук на виконання аналогічного договору не містить інформації щодо номера та дати договору, категорії автомобільної дороги, ціни, а також інформації про відсутність з боку замовника претензій або судових позовів щодо невиконання або неналежного виконання умов договору. При цьому відгук учаснику наданий самим замовником, якому достовірно відомо про обставини виконання аналогічного договору;
- замовник не надав учаснику строку для усунення виявлених невідповідностей, не оприлюднив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, виявлених тендерним комітетом, чим порушив право вказаного учасника на усунення виявлених недоліків;
- пропозиція переможця на 200 000 грн вища за пропозицію першого учасника, внаслідок чого обрання такої пропозиції нівелює визначений законом принцип максимальної економії бюджетних коштів.
Рішенням суду першої інстанції в позові відмовлено у зв’язку з тим, що:
відхилення пропозиції першого учасника, яке відбулося без дотримання процедури, передбаченої Законом України “Про публічні закупівлі”, подальшого розгляду менш економічно вигідної пропозиції ТОВ та зумовленого цим визначення ТОВ переможцем процедури відкритих торгів хоча й вчинені Замовником із порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, проте в підсумку визнання недійсним вже виконаного оспорюваного договору не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (Замовник не може повернути все отримане за таким договором і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору), оскільки:
- в разі визнання договору недійсним замовник буде змушений компенсувати ТОВ вартість робіт з розроблення проектної документації на капітальний ремонт автомобільної дороги, яка (вартість) на дату відшкодування може бути навіть більшою, ніж на дату проведення тендеру. Таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки, виникає ризик їх подальшого порушення;
- в разі визнання оспорюваного договору недійсним замовник вже не зможе оголосити новий тендер та укласти договір на більш вигідних умовах, позаяк роботи фактично виконано та документацію виготовлено;
- наявне порушення замовником порядку проведення процедури відкритих торгів не може бути виправлено шляхом визнання недійсними результатів торгів та оспорюваного правочину.
Позиція Верховного Суду
Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
Проте згідно з частиною 5 статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).
Об`єднана палата зазначає, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Враховуючи фактичні обставини справи, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне сформулювати уточнюючий, в співвідношенні з постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах:
“Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.
Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові”.
АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова
