Завершальний розділ Огляду щодо випадків внесення змін до істотних умов договору (далі – Огляд) Мінекономіки присвятило судовій практиці. Не зважаючи на важливість практики АМКУ та Держаудитслужби, останню крапку над “і” в усіх спорах поставить суд. Тому замовникам варто рівнятись саме на судову практику та аналізувати її для уникнення ризиків, пов’язаних з договірною роботою.
Форма документального підтвердження обставин (причин) для внесення змін до договору
У справі № 924/602/24 Касаційний господарський суд у складі ВС (далі – КГС ВС) зазначив, що форма документального підтвердження обставин (причин) для внесення змін до договору має одразу бути закладеною у тендерній документації до закупівлі, щоб бути відомою всім потенційним учасникам закупівлі для забезпечення добросовісної конкуренції, та передбачена в підписаному сторонами договорі; зміст договору про закупівлю містить лише один спосіб підтвердження настання таких обставин (пункт 8.3 договору) – обставин непереборної сили, засвідчених належним чином.
Натомість суд першої інстанції, установивши, що пункт 3.1 договору містить також умови та можливості внесення змін до договору про закупівлю, зокрема, стосовно строку виконання зобов’язань, а також, дослідивши письмові докази документального підтвердження саме об’єктивних обставин, що спричинили таке погодження (аномально висока температура повітря, яка мала місце в серпні 2023 року та аномально низький рівень опадів у вересні 2023 року), правильно керувався вимогами пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону та положеннями підпункту 4 пункту 19 Особливостей, відмовляючи в задоволенні вимог прокурора.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, із якими закон пов’язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними в момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорювальний правочин (постанова КГС ВС від 27.02.2024 № 927/863/23, на яку покладається скаржник).
Однак з оскаржуваної постанови апеляційної інстанції у справі, яку переглядає суд касаційної інстанції, видно, щo апеляційна інстанція фактично не встановлювала наявності / відсутності документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили укладення оспорюваних додаткових угод № 3 i № 4, якими двічі внесено зміни до договору про закупівлю щодо продовження строку виконання робіт (посіву трави), а висновки здійснювалися виходячи з помилкового тлумачення та застосування пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону.
Тобто, суд апеляційної інстанції не встановив наявності / відсутності фактичних обставин, з якими закон пов’язує визнання оспорюваних правочинів недійсними на момент ïx вчинення (укладення) i настання відповідних наслідків, що підтверджує доцільність покликання скаржника на судову практику ВС, зокрема, у справі № 927/863/23. У відповідній постанові, зокрема, зазначено, щo, вирішуючи питання про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їx вчинення (укладення) i настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог, суд має зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Натомість суд першої інстанції, вирішуючи cпip у вказаній справі, дослідивши та надавши оцінку доказам сторін, установив, щo додаткові угоди № 3 i № 4 до договору укладено на підставі об’єктивних обставин, які підтверджуються належними у справі доказами, є обгрунтованими та відповідають вимогам пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону та підпункту 4 пункту 19 Особливостей.
Постанова КГС ВС від 10.04.2025 № 924/602/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126534653).
Коментар: нижче приведемо детальну інформацію по справі.
Предмет спору: визнання прокурором недійсними додаткових угод до договору будівельного підряду та стягнення штрафу.
Додаткова угода № 3: Продовжено строк виконання робіт у зв’язку з погодними умовами, стосувалася посіву газонів.
Додаткова угода № 4 : Продовжено строк виконання робіт до 31.10.2023.
Позиція Прокурора: Додаткові угоди недійсні, оскільки укладені всупереч вимогам законодавства про публічні закупівлі (п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п. 19 Постанови КМУ № 1178), бо не було об’єктивних та документально підтверджених підстав для двічі продовження строку.
Позиція Відповідача: Продовження строку було обґрунтоване документально підтвердженими об’єктивними обставинами, які не є форс-мажором (аномально висока температура у серпні, низький рівень опадів у вересні), що унеможливлювало посів трави, і це передбачено п. 3.1 Договору.
Позиція суду апеляційної інстанції: Договір містить лише один спосіб підтвердження підстав для внесення змін та звільнення від відповідальності – це обставини непереборної сили, засвідчені сертифікатом ТПП України. Відсутність такого сертифіката та неузгодженість іншого порядку підтвердження об’єктивних обставин свідчить про укладення угод всупереч закону та умовам договору, що спотворює результати торгів. Щодо штрафу, стягнув лише 20% від загальної вартості договору, відмовивши у стягненні 5% за прострочення, оскільки одночасне стягнення обох розмірів є подвійним стягненням за одне порушення.
Позиція Верховного Суду (Касаційний господарський суд):
Правове регулювання: Відносини регулюються спеціальними нормами Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови КМУ № 1178.
Підстави для зміни строку: Згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (та кореспондуючим підпунктом 4 пункту 19 Постанови КМУ № 1178), продовження строку виконання зобов’язань можливе у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Форс-мажор чи Об’єктивні обставини:
- Верховний Суд наголошує, що об’єктивні обставини (які мають бути документально підтверджені) не обов’язково мають бути обставинами непереборної сили, засвідченими у вигляді сертифіката ТПП України.
- Апеляційний суд безпідставно звузив тлумачення норми закону та умов договору, прирівнявши “документально підтверджені об’єктивні обставини” (за п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону та п. 3.1 Договору) виключно до “обставин непереборної сили” (форс-мажору, засвідченого ТПП, за п. 8.1 Договору).
- Умови Договору: Пункт 3.1 Договору прямо передбачав, що строки виконання робіт можуть переглядатися при виникненні обставин, що затримують виконання робіт не з вини підрядника. Це положення охоплює ширше коло обставин, ніж виключно форс-мажор, і узгоджується із законом.
- Належне дослідження: Суд апеляційної інстанції помилково відхилив довідки гідрометеоцентру про аномальні погодні умови як недостатнє підтвердження, оскільки вони були надані як докази саме документально підтверджених об’єктивних обставин, які перешкоджали виконанню фінального етапу робіт (посіву трави), що, на думку суду першої інстанції, було достатньою підставою для укладення додаткових угод.
З цікавого:
У зв‘язку із цим Верховний Суд вважає неправильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що:
– форма документального підтвердження обставин (причин) для внесення змін до договору має одразу бути закладена у тендерній документації до закупівлі, щоб бути відомою всім потенційним учасникам закупівлі для забезпечення добросовісної конкуренції, та передбачена у підписаному сторонами договорі;
– зміст договору про закупівлю містить лише один спосіб підтвердження настання таких обставин – пункт 8.3. договору – обставин непереборної сили, засвідчених належним чином.
У частині першій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22)
АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова
