Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору від Мінекономіки. Стаття V, частина II

Заключний розділ Огляду щодо випадків внесення змін до істотних умов договору (далі – Огляд) Мінекономіки присвятило судовій практиці. Не зважаючи на важливість практики АМКУ та Держаудитслужби, останню крапку над “і” в усіх спорах поставить суд. Тому замовникам варто рівнятись саме на судову практику та аналізувати її для уникнення ризиків, пов’язаних з договірною роботою.

У справі № 904/2722/24 КГС ВС зазначив, що згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов’язань у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови КГС ВС від 05.09.2018 № 910/21806/17, від 06.06.2023 № 910/21100/21, на які покликається заявник).

Аналогічні за змістом положення передбачено в підпункті 4 пункту 19 Особливостей. Відповідно до цих положень, істотні умови договору про закупівлю, укладеного згідно з пунктами 10 і 13 (крім підпунктів 13 і 15 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобовʼязань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобовʼязань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених обʼєктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У постановах від 30.01.2024 № 907/811/21, від 27.02.2024 № 927/863/23, на які покликається скаржник, ВС виснував, що під час дії договору сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов’язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених обʼєктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши та надавши оцінку наданим сторонами доказам, установив наявність документально підтверджених обʼєктивних обставин, що стали підставою для продовження строку виконання зобовʼязань за договором шляхом укладення спірних додаткових угод. При цьому ініціатором продовження строку виконання робіт за договором був сам позивач-2, який прийняв виконані відповідачем роботи без жодних зауважень щодо обсягу та якості, тобто за результатом виконання договору досягнуто фактичної мети публічної закупівлі.

3 огляду на наведене апеляційний суд дійшов правомірного висновку про дотримання сторонами при укладенні спірних додаткових угод вимог Закону та, відповідно, відсутність правових підстав для визнання цих угод недійсними.

Постанова КГС ВС від 09.04.2025 № 904/2722/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126501010).

Коментар. Ключові висновки Верховного Суду

Верховний Суд підтвердив правомірність висновків апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора, який вимагав скасувати рішення апеляції, визнати недійсними додаткові угоди та стягнути неустойку з ТОВ «Нью Білд Істейт».

Щодо визнання недійсними додаткових угод

• Нормативне регулювання: Суд підтвердив, що зміна істотних умов договору про публічну закупівлю (включно зі строком виконання робіт) можлива лише у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин (пункт 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункт 4 пункту 19 Особливостей).
• Фактичні Обставини: Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду, який встановив, що ініціатором продовження строку був сам Замовник (Управління), який просив продовжити термін для внесення коректив у ремонтні роботи згідно ДБН з метою дообладнання підвалу для використання як укриття.
• Висновок: Оскільки ініціатива походила від замовника, роботи були виконані, прийняті без зауважень, а фактичну мету публічної закупівлі досягнуто (підвал рекомендовано до використання як укриття), апеляційний суд правомірно дійшов висновку про наявність документально підтверджених об’єктивних обставин. Відповідно, відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними.

Щодо стягнення неустойки

• Оскільки Верховний Суд підтвердив законність продовження строку виконання робіт додатковими угодами, відповідно, відсутні підстави для стягнення з підрядника ТОВ «Нью Білд Істейт» заявленої прокурором неустойки (пені та штрафу) за прострочення, оскільки прострочення як таке було усунуто законним продовженням строку.

У справі № 916/619/24 КГС ВС зазначив, що пункт 19 Особливостей містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 і 15 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобовʼязань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

– погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19 Особливостей);
– зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19 Особливостей).

Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як “погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку” та “зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед” у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Як зазначалося вище (і це правильно врахували суди попередніх інстанцій), умови укладеного сторонами договору про закупівлю передбачають, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, у якому здійснюється оплата за товар.

Натомість у разі зміни тарифу на передачу електричної енергії, який включений до складу ціни товару за цим договором, та затверджується НКРЕКП, у порядку, визначеному в додатку 2 до договору комерційна пропозиція, шляхом внесення змін до цього договору в письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма яких визначена в додатку 5 до цього договору.

Отже, за умовами укладеного договору зміна ціни в залежності від середньозваженої ціни на ринку відбувається щомісячно і не потребує внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей.

Постанова КГС ВС від 12.02.2025 № 914/619/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125291932).

Коментар: Ключові висновки Верховного Суду

Дозволений порядок зміни ціни у публічних закупівлях

ВС встановив, що умови укладеного договору між сторонами передбачали формульний розрахунок ціни:

де $Цсз$ — середньозважена ціна ринку “на добу наперед” (ринковий показник),  $Тпер$ — тариф на передачу (регульований показник), V – торгівельна надбавка.

Суд зазначив, що така формула відповідає підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, який дозволяє змінювати ціну, зокрема, у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, якщо порядок зміни ціни встановлено у договорі.

Ключовий висновок: Оскільки сторони вже погодили формулу, прив’язану до ринкового показника ($Цсз$), фактична щомісячна зміна ціни, розрахована за цією формулою, є погодженою сторонами і не вимагає укладення окремої додаткової угоди до договору про закупівлю.

Незастосовність обов’язку повідомлення за ПРРЕЕ

Відповідач посилався на необхідність застосування підпункту 1 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу III ПРРЕЕ, який зобов’язує постачальника повідомляти споживача про зміну умов договору (зокрема, зміну ціни).

Ключовий висновок: ВС констатував, що ця норма стосується лише зміни регульованих складових ціни (тариф на послуги з передачі/розподілу, ціни постачальника універсальних послуг) або змін у нормативно-правових актах. Зміна середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед” не є регульованою складовою. Отже, посилання Митниці на цю норму є недоречним, і обов’язок повідомляти про зміну ціни, викликану виключно коливанням ринкової ціни ($Цсз$), не виникав.

Щодо витрат на правничу допомогу

Верховний Суд також відхилив касаційну скаргу Митниці на додаткову постанову про стягнення 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу, підтвердивши правомірність застосування судом критеріїв розумності та співмірності.

1. Форма та підтвердження витрат
Суд підтвердив, що гонорар може існувати у фіксованому розмірі (на відміну від погодинної оплати) і не залежить від кількості фактично витраченого адвокатом часу (ст. 30 Закону “Про адвокатуру…”). Наявність договору, акту приймання-передачі послуг та платіжної інструкції підтверджує реальність витрат.

2. Співмірність та розумність
ВС відхилив аргументи Митниці про неспівмірність, виходячи з наступних критеріїв (ч. 4 ст. 126 ГПК України):

Ціна позову та складність: Справа стосується стягнення понад 3 мільйонів гривень і не є малозначною.

Співвідношення: Заявлена сума 10 000,00 грн складає лише 0,3% від загальної ціни позову, що є розумним, справедливим та співмірним.

Дискреція суду: ВС наголосив, що суд, вирішуючи питання про зменшення витрат, використовує дискрецію (власне судження) та виходить із конкретних обставин. Обов’язок доведення неспівмірності покладено на сторону, яка заявляє клопотання (у даному випадку — на Митницю), чого зроблено не було.

АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова