Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) в редакції від 19.04.2020 наділив уповноважений орган розробляти та затверджувати перелік формальних помилок. На виконання наділених повноважень Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийняло наказ від 15.04.2020 № 710 «Про затвердження Переліку формальних помилок» (далі – Перелік), який набрав чинності з 14.08.2020. Право замовника самостійно визначати перелік формальних помилок До затвердження Переліку замовники самостійно визначались з формальними помилками. Поширеним було віднесення замовниками до формальної помилки відсутність інформації в одному документі, але за умови, що необхідна інформація наявна в іншому наданому учасником документі. Наприклад, замовник вимагав надання форми «Відомості про учасника». Учасник надав документ за такою формою, але у відомостях про учасника не було зазначено коду ЄДРПОУ, однак відповідна інформація щодо коду ЄДРПОУ була зазначена в інших документах, а тому не зазначення інформації про ЄДРПОУ у формі «Відомості про учасника» відносилось до формальної помилки. Якщо ж замовник не зазначив в тендерній документації подібної формальної помилки, то у разі не зазначення витребуваної інформації, пропозицію потрібно було відхиляти. Наслідки зміни підходу у формуванні переліку формальних помилок Після затвердження уповноваженим органом Переліку, деякі замовники залишили власний перелік формальних помилок та доповнили його формальними помилками із затвердженого Переліку. Таким чином, тендерна документація стала містити два переліки – один сформований замовником та інший Перелік від уповноваженого органу. Звісно учасники не могли пройти повз такого підходу зазначення формальних помилок в тендерній документації, а тому звертались з оскарженням на умови тендерної документації. Приміром, в рішенні № 1960-р/пк-пз від 04.02.2021 орган оскарження вказує, що Законом не передбачено обов’язку замовника зазначати в документації приклади формальних помилок саме відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Іншими словами, орган оскарження допускає право замовника доповнювати Перелік уповноваженого органу додатковими прикладами формальних помилок на власний розсуд. Очевидно, що позиція органу оскарження заслуговує на увагу та може бути використаною, але право тлумачити норми законодавства надано судам, а тому взнаємо позицію судової влади щодо можливості замовника доповнювати Перелік формальних помилок. Позиція судової влади щодо вичерпності переліку формальних помилок Так, за результатами моніторингу закупівлі було виявлено, що перелік формальних помилок в тендерній документації не відповідає Переліку. Замовником було подано позов про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі. Справа розглядається по сьогоднішній день, але в проміжному рішенні по справі № 460/8484/20 від 14.05.2021 апеляційний суд вказує: пунктом 11 частини 1 статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження переліку формальних помилок; на виконання зазначеної норми Закону Мінекономіки розроблено Перелік; відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення (суд має на увазі реєстрацію наказу від 15.04.2020 № 710 в Мінюсті); отже, оскільки Законом передбачено розроблення та затвердження переліку формальних помилок, який не є примірним, а Наказ є обов`язковим для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, затверджений Перелік є вичерпним. Виходячи із зазначеного вище, можна прийти до висновку, що замовники повинні чітко усвідомлювати з якою метою вони розширюють Перелік власними прикладами формальних помилок. Повертаючись до нашого прикладу, припустимо, що учасник не зазначив код ЄДРПОУ в довідці за певною формою, однак відповідна інформація щодо коду ЄДРПОУ була зазначена в інших документах. Замовник не відхилив пропозицію учасника оскільки відніс таку помилку до формальної на підставі розширеного Переліку. Але якщо суд визнає порушенням розширення Переліку, то закономірним буде і скасування рішення замовника. Як результат – можливе визнання договору недійсним та двостороння реституція. За таких умов доцільність використання розширеного Переліку стає сумнівною не зважаючи на відсутність заперечень з боку органу оскарження.