Закупівля продуктів харчування завжди є відповідальним завданням, оскільки нікому не хочеться мати справу з наслідками, яких може спричини неякісна їжа. Щоб убезпечити себе від можливих негативних наслідків, замовник може здійснити відбір майбутнього виконавця шляхом виставлення певних вимог. В той же час, чим більше вимог і чим вони складніше – тим більше ймовірність, що учасники допустять помилки, а замовник залишиться без постачальника. Але Закон України «Про публічні закупівлі» містить ряд норм, вміле використання яких може дати необхідний результат навіть за наявності помилок, допущених учасниками.
На прикладі рішення Верховного суду дізнаємось як замовник вміло застосував норми, які регулюють формальні помилки та подачу документів, не передбачених законодавством. Необхідно відмітити, що рішення входить до огляду практики Верховного суду, а тому відображає практику застосування судами норм Закону.
