На основі постанови Миколаївського апеляційного суду № 474/1019/25 від 02.12.25.
Обираючи спосіб закупівлі, важливим критерієм для уповноваженої особи є питання можливості проведення моніторингу закупівлі та притягнення до адміністративної відповідальності, яка може настати за порушення закупівельного законодавства.
Здавалось, ідеально під зазначені критерії підходить закупівля шляхом проведення запиту пропозицій постачальників. Але постанова № 474/1019/25 від 02.12.25 нівелює вказані критерії з таких причин:
- по-перше, моніторинг закупівлі, як виявляється, може бути проведений без повідомлення в електронній системі закупівлі – приклад закупівля з ідентифікатором UA-2025-05-27-002363-a.
- по-друге, суд не розрізняє поняття процедура закупівлі та закупівлі, а тому відповідальність, передбачена частиною третьою статті 164-14 кодексу України про адміністративні правопорушення може бути поширена судом і на закупівлю запит пропозицій постачальників.
Що ж правовий нігілізм судової системи повинен враховуватись уповноваженими особами, в тому числі щодо мотивів вибору та проведення закупівлі шляхом проведення запиту пропозицій постачальників.
Моніторинг запиту пропозицій постачальників
09.09.2025р. головним державним аудитором відділу контролю в галузі оборони, в правоохоронних органах та органах влади Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, керуючись п.п. 4 п. 3 розділу 3 Посадової інструкції, затвердженої 05.04.2023р. начальником Південного офісу Держаудитслужби за наслідками здійсненого відповідно до ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі моніторингу процедури закупівлі, проведеної Відділом освіти Врадіївської селищної ради за період з 29.05.2024р. по 21.07.2025р., підпорядкованість – Врадіївська селищна рада, місце знаходження: 56301, Миколаївська область Первомайський район с-ще Врадіївка вул. Незалежності, 104, виявлено порушення законодавства про закупівлі в частині відхилення тендерних пропозицій не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення), що відображено у акті перевірки від 08.08.2025р. № 15-14-11/120.
Коментар: частиною третьою статті Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель. Перегляд закупівлі з ідентифікатором UA-2025-05-27-002363-a показує відсутність проведеного моніторингу. Очевидно, що аудитори не мали підстав проведення позачергової перевірки, а тому використано механізм моніторингу у спосіб, не передбачений законодавством.
Підстави відхилення пропозицій постачальників, які виставлені замовником
Нижче наведено положення проекту договору, опублікованого в оголошенні, та текст з протоколу відхилення уповноваженої особи:
частина друга статті 180 Господарського кодексу України передбачає, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Частина третя статті 180 Господарського кодексу України при цьому наголошує, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У зв’язку з цим, ми у п.2.3. нашого проекту договору зокрема встановили таку вимогу: «… Покупець пропонує Постачальнику-переможцю відбору впродовж 24 годин після надходження повідомлення від електронної системи про визначення переможця відбору надіслати на електронну пошту Покупця osvita_vrad@ukr.net лист-погодження про його погодження, як стороною Договору, предмету, ціни, строку дії Договору, а також погодження з більш високими вимогами до якості Товарів у межах специфікації Товару, визначеної адміністратором електронного каталогу, які наведені у Специфікації (Додаток № 1 до Договору). Відсутність листа-погодження про погодження Постачальником-переможцем відбору, як стороною Договору, предмету, ціни, строку дії Договору, а також відсутність його погодження з більш високими вимогами до якості Товарів у межах специфікації Товару, визначеної адміністратором електронного каталогу, які наведені у Специфікації (Додаток № 1 до Договору), сприймається Покупцем, як не підписання Постачальником-переможцем відбору Договору в строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку, а його пропозиція переможця відбору підлягає відхиленню на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку.».
Постачальником – приватним підприємством нашу пропозицію прийнято не було, а отже відповідний договір не може бути укладеним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, пропозиція переможця відбору – приватного підприємства підлягає відхиленню на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку, оскільки постачальник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.
Коментар: творчий підхід уповноваженої особи до проведення запиту пропозицій постачальників в даному випадку зіграв злий жарт. Так, переможець повинен впродовж 24 годин після надходження повідомлення від електронної системи про визначення переможця відбору надіслати на електронну пошту покупця лист-погодження про його погодження, як стороною договору, предмету, ціни, строку дії договору, а також погодження з більш високими вимогами до якості товарів у межах специфікації товару. Очевидно, порядок закупівель через електронний каталог не передбачає такого механізму.
Пояснення замовника
Звертає увагу, що відповідно до ст. 13 Закону № 922-VIII визначені процедури проведення торгів, зокрема процедура «ВІДКРИТІ ТОРГИ» із порядком визначення та відхиленням тендерних пропозицій, але по цій справі тендерних пропозицій не заявлялось та не відхилялось, та відсутні виявлені та встановлені порушення вимог Закону № 922-VIII, які вона вчинила.
Пояснює, що порядок проведення відкритих торгів визначено розділом IV «ВІДКРИТІ ТОРГИ» Закону № 922-VIII, в зазначеному розділі, визначення переможця, відхилення тендерних пропозицій здійснюється за критеріями зокрема відповідно до ст. 23 «Технічні специфікації, маркування, сертифікати, протоколи випробувань та інші засоби підтвердження відповідності», ст. 29 «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій», ст. 31 «Відхилення тендерних пропозицій» Закону №922-VIII, однак ні протокол ні описова частина оскаржуваної постанови не містить посилань на порушення положень норм Закону № 922-VIII.
Вказує, що суд першої інстанції мав би обґрунтовано вказати, чому саме з цим переможцем Замовник зобов`язаний був укласти договір, але не уклав, чому саме цінова політика має вирішальний вплив, за наявності інших вимог вказаних Замовником до товару та заявлених критеріїв до постачальників. Тобто, надаючи оцінку та роблячи висновки про незаконність відхилення тендерних пропозицій, судом першої інстанції не встановлено та не вказано в постанові, що наведені у рішеннях (протоколах) підстави відмови не відповідають вимогам Закону № 922- VIII із урахуванням матеріалів адміністративної справи стосовно виставлених вимог Замовником до товару та отриманих тендерних пропозицій, які не мали бути відхилені, як то визначено положеннями ст. 31 «Відхилення тендерних пропозицій» в розділі IV «ВІДКРИТІ ТОРГИ» Закону № 922-VIII. А тому, ні протокол ні оскаржувана постанова не містять наведеного складу адміністративного правопорушення: «відхилення тендерних пропозицій не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення)» передбаченого ч.4, ст.164-14 КУпАП.
Позиція суду апеляційної інстанції
Об`єктом правопорушень, передбачених ст.164-14 КУпАП є суспільні відносини в сфері закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Такі закупівлі здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього в порядку, визначеному законом. Сторонами у цих правовідносинах виступають державний замовник, що діє від імені держави, та суб`єкт господарювання виконавець державного замовлення, який може бути будь-якої форми власності. Між такими учасниками укладаються державні контракти договори, в яких визначаються економічні та правові зобов`язання сторін і регулюються їх господарські відносини. При цьому, порядок формування державного замовлення, безпосереднє здійснення закупівлі та виконання зобов`язань учасниками правовідносин має детальну нормативну регламентацію.
Об`єктивна сторона правопорушень, передбачених ст.164-14 КУпАП полягає у порушенні законодавства про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Суб`єктивну сторону цього правопорушення становить наявність вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб`єктом правопорушення може бути лише посадова особа.
Диспозиція, сформульованої в ч. 3 ст.164-14КУпАП норми, є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення, або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року.
Дії особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, підлягають оцінці у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення, яке визначається, як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб`єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 164-14 КУпАП, а її вина доведена належними та допустимими доказами, обґрунтовано взятими до уваги судом.
Отже, вказаними діями ОСОБА_1 порушила п.п. 1 п. 64 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 р. № 822, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 164-14 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 164-14 КУпАП, з тих підстав, що нею всі відмови оформлені належним чином та відповідно до вимог законодавства, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 р. № 822 затверджено Порядок формування та використання електронного каталогу, в якому визначені Правила здійснення закупівель через електронний каталог. Відповідно до п. 57, даного порядку, замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про найменування, очікувану вартість, кількість, строк, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк для подання постачальником ціни пропозиції не може бути меншим, ніж два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель).
У запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком.
Запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов`язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи Відділом освіти в порушення вимог даного Порядку включені до проекту договору характеристики товару, які не визначені запитом пропозицій постачальників.
Крім того, відповідно до абз. 2 пункту 57 Порядку № 822 запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком.
Разом з тим, відповідно до листа Мінекономіки № 3323-04/62708-06 від 21.11.2023 року роз`яснено, що при формуванні запиту пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. гривень, дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, замовник не повинен вносити додаткових вимог, у тому числі пов`язаних з наданням інших документів, ані до постачальника, ані до предмета закупівлі товару (встановлювати кваліфікаційні вимоги до учасника та вимагати підтвердні документи, формувати додаткові технічні вимоги, що не передбачені адміністратором електронного каталогу в специфікації тощо), ніж ті, що передбачені Порядком № 822, оскільки адміністратор електронного каталогу створює категорії товарів та специфікації товару шляхом визначення переліку характеристик товару з їх точними та/або мінімальними і максимальними значеннями, а також встановлює кваліфікаційні та інші вимоги до учасника електронного каталогу при проведенні кваліфікації до електронного каталогу.
Отже, Відділом освіти при формуванні запиту пропозицій постачальників встановлено додаткові вимоги, пов`язані з наданням документів (лист-погодження з більш високими вимогами до якості Товарів, копії сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик та дозволи від отримувачів означених сертифікатів на їх використання), чим порушено вимоги абзацу 2 пункту 57 Порядку № 822. На підставі яких в подальшому ОСОБА_1 , з мотиву не підписання договору у встановлені абзацом 1 пункту 66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 14.09.2020 р. № 822 відхилила постачальників.
Що стосується інших аргументів апеляційної скарги, то вони, на думку апеляційного суду, мають ознаки надмірного формалізму і не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводячись до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення.
АМКУ Особливості ПДВ адміністративна відповідальність аналогічний договір банківська гарантія висновок моніторингу воєнний стан відхилення дискримінаційні вимоги договір про закупівлю договір підряду електрична енергія зміна умов договору зміна ціни зміни до Особливостей зміни до договору кваліфікаційний критерій кваліфікація працівників локалізація моніторинг настанова з визначення вартості будівництва невідповідність оборонні закупівлі оскарження висновку моніторингу оскарження умов очікувана вартість поточний ремонт практика АМКУ предмет закупівлі природний газ проект договору роботи роз'яснення Мінекономіки сертифікат відповідності скарга на умови стаття 17 судова практика тендерна документація технічна специфікація транспортний засіб усунення невідповідностей формальні помилки харчування істотна умова
